Відмінності між версіями «Орештувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 40: | Рядок 40: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Ор]] |
Версія за 06:59, 2 грудня 2022
Орештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = Арештувати.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
АРЕШТОВУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Брати кого-небудь під варту,позбавляти волі.
Року 1877 з Франком сталася пригода: його й цілу редакцію "Друга" арештовують (Коцюб., III, 1956, 32); У Карпа Нехольди двоє міліціонерів обідрали неган, а його самого арештували й відправили до повітового міста (Шияп, Баланда, 1957. 240).
Орфографічний словник
АРЕШТОВУВАТИ, дієслово недокананого виду
Словник синонімів української мови
АРЕШТОВУВАТИ - заарештовувати, забирати, брати, затримувати, задержувати, ловити, хапати
Ілюстрації
|
Медіа
В інших мовах
В англійській мові: to arrest, attach, bring up, pull, bone
В польській мові: aresztować
