Відмінності між версіями «Округлий»
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rounded corner 02_12_2022.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rounded_hexagon_02_12_2022.png|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 02:00, 2 грудня 2022
Округлий, -а, -е. Круглый, шарообразный. В тій світлиці округлий столик. АД. І. 43.
Зміст
Сучасні словники
ОКРУ́ГЛИЙ, а, е.
1. Який має закруглені форми, лінії, обриси. Біля округлого валу стояли Видний.. й двоє у поіржавілих куртках гірників з лопатами (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 323); Ворушиться од вітру округле вирізне листя (Олександр Ільченко, Вибр., 1948, 40); Федір читав і знову перечитував цього листа, написаного ретельним округлим почерком (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 428);
2. Позбавлений різкості; плавний, повільний, розмірений (про рухи і т. ін.). З почуттям власної вищості, з виразом невимовного презирства до того темного хлопства, що так не личив його котячому видові, пан писар округлим рухом звернувсь плечима до громади і.. вступив у канцелярію (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 195); Петро згадав мимоволі Степана, дотепного, ловкого Степана, його округлі жести, його красивий голос і пошкодував, що немає з ним товариша (Павло Загребельний, Спека, 1961, 77).
Ілюстрації
|
|
