Відмінності між версіями «Риґувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
Словник української мови | Словник української мови | ||
| − | Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua/s/ryghuvaty | + | Академічний тлумачний словник (1970—1980)http://sum.in.ua/s/ryghuvaty |
РИҐУВАТИ, ую, уєш, недок., розм., рідко. | РИҐУВАТИ, ую, уєш, недок., розм., рідко. | ||
Версія за 02:27, 1 грудня 2022
Риґувати, -ґую, -єш, гл. Дурно писать. Ото риґує, такі карлючки, що й не розбереш. Канев. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)http://sum.in.ua/s/ryghuvaty РИҐУВАТИ, ую, уєш, недок., розм., рідко.
1. Метатися з ревом (про рогату худобу). Скотина риґує, як побачить свіжу кров (Словник Грінченка).
2. Погано писати. [Храпко:] Горе мені, що нема нівідки підмоги. Дунька — ще гірше від мене риґує — дряпа, як курка лапою (Панас Мирний, V, 1955, 121).
Ілюстрації
|
|
|
|
