Відмінності між версіями «Видолинок»
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Vydalynok 2 291122.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Vydalynok 2 291122.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 11:26, 29 листопада 2022
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Ви́долинок, -нка, м. Отрогъ оврага? ложбина? По дорозі від Теплика до Кам’янок єсть поперечний яр і поздовжний видолинок. Св. Л. 306. Як минеш Вищий Ташлик та Серебрію, та спустишся в видолинок, а там виберешся на невеличку гору.... Св. Л. 73.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках:
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВИ́ДОЛИНОК, нка, чол. Невелика і неглибока улоговина; улоговинка. Краще було звернути з дороги в який ярок чи видолинок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 341); Опускаюсь у видолинок. Тепер уже не видно ні кухні, ні корівника, ні лісу (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 373).
Р.І.Д.
ВИ́ДОЛИНОК Невелика і неглибока улоговина; улоговинка, вибалок, виярок, балка.«Коли знайдено було джерельце, що било просто з-під куща й хлюпотіло по дерев'яному жолобку у видолинку, гості мов поп'яніли з радощів, кинулись напиватися досхочу, мочили волосся крижаною водою, наливали в баклажки» (Юрiй Яновський «Мир»).
Ілюстрації
|
|
|
Джерела та література
•Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 391.
•Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 158.
Зовнішні посилання
==Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
