Відмінності між версіями «Безладдя»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Безладдя, -дя,''' ''с.'' Безпорядокъ, разладь, несогласіе, неурядица, анархія. К. ЧР. 9. ''У нас ...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
−
'''Безладдя, -дя,''' ''с.'' Безпорядокъ, разладь, несогласіе, неурядица, анархія. К. ЧР. 9. ''У нас безладдя було таке що й Боже!'' Лебед. у. ''У товаристві лад, — усяк тому радіє; дурне безладдя лихо діє.'' Гліб. 4.
+
БЕЗЛА́ДДЯ, я, с. Брак будь-якого ладу, порядку, системи. Дурне безладдя лихо діє (Гл., Вибр., 1957, 34); Мелодії сиплються, переплутуються в якомусь хаотичному безладді (Н.-Лев., III, 1956, 305); Веселий та говіркий, він.. насміхувався над повітовим байдикуванням, над порядками городського життя, над громадянським безладдям (Мирний, III, 1954, 190). Надмірного безладдя в кімнаті не було. Каргат перебільшив (Шовк., Інженери, 1935, 148); // Порушення встановленого порядку, норм громадського життя тощо. ..коли продуктивні сили виходять за межі, що їх ставлять їм буржуазні відносини, вони приводять у безладдя все буржуазне суспільство.. (Комун, маніф., 1947, 20); // Розлад, неспокій (про душевний стан людини). Душевна роздвоєність його така важка, внутрішнє безладдя так гнітить його, що він навіть похитується, ідучи (Довж., II, 1959, 72).
  
−
[[Категорія:Бе]]
+
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 132.

Поточна версія на 16:50, 15 жовтня 2018

БЕЗЛА́ДДЯ, я, с. Брак будь-якого ладу, порядку, системи. Дурне безладдя лихо діє (Гл., Вибр., 1957, 34); Мелодії сиплються, переплутуються в якомусь хаотичному безладді (Н.-Лев., III, 1956, 305); Веселий та говіркий, він.. насміхувався над повітовим байдикуванням, над порядками городського життя, над громадянським безладдям (Мирний, III, 1954, 190). Надмірного безладдя в кімнаті не було. Каргат перебільшив (Шовк., Інженери, 1935, 148); // Порушення встановленого порядку, норм громадського життя тощо. ..коли продуктивні сили виходять за межі, що їх ставлять їм буржуазні відносини, вони приводять у безладдя все буржуазне суспільство.. (Комун, маніф., 1947, 20); // Розлад, неспокій (про душевний стан людини). Душевна роздвоєність його така важка, внутрішнє безладдя так гнітить його, що він навіть похитується, ідучи (Довж., II, 1959, 72).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 132.

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Безладдя&oldid=213106