Відмінності між версіями «Нажиратися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Застілля.jpg|x250px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Застілля.jpg|x250px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Друзі.jpg|x250px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Друзі.jpg|x250px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шкідливо.jpg|x250px]] |
− | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 12:53, 7 червня 2022
Нажира́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. наже́ртися, -ру́ся, -ре́шся, гл. Нажираться, нажраться. Ніяк не нажереться. НВолын. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
НАЖИРАТИСЯ , аюся, аєшся, недок., НАЖЕРТИСЯ , руся, решся, док., вульг.
- 1. Те саме, що наїдатися. Ніяк не нажереться (Словник Грінченка).
- 2. перен. Повністю задовольняти потреби, бажання і т. ін. — І таки треба видирати землю в тих, хто нажертися нею не може... (Михайло Стельмах, I, 1962, 143).
Словник української мови у 20 томах (2010)
НАЖИРА́ТИСЯ , а́юся, а́єшся, недок., НАЖЕ́РТИСЯ , ру́ся, ре́шся, док., вульг.
- 1. Те саме, що наїда́тися. Ніяк не нажереться (Сл. Б. Грінченка); – Йому [немовляті] що? Аби нажерлось. Ач, смокче як! (В. Винниченко); – Що їм якийсь задрипаний Люботин?...
Словник сучасного українського сленгу (2006)
Нажиратися — Юсь, -єшся, недок., нажертися, -усь, -ешся, док.
- 1. Наїдатися. Оживає потреба нажиратись на зиму — боюсь холоду (І. Карпа).
- 2. Напитися. Нажерся в жопу, стояти на ногах не можу.