Відмінності між версіями «На-поступі»
(Створена сторінка: '''На-по́ступі, '''''нар. ''Предъ родами, въ ожиданіи родовъ. ''Тут косовиця заходе, а жінка нап...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''На-по́ступі, '''''нар. ''Предъ родами, въ ожиданіи родовъ. ''Тут косовиця заходе, а жінка напоступі, треба на родини та на хрестини грошей, а де їх узяти. ''Павлоград. у. | '''На-по́ступі, '''''нар. ''Предъ родами, въ ожиданіи родовъ. ''Тут косовиця заходе, а жінка напоступі, треба на родини та на хрестини грошей, а де їх узяти. ''Павлоград. у. | ||
[[Категорія:На]] | [[Категорія:На]] | ||
| + | |||
| + | 1. кого, чий, перев. з означ. Хода, манера ходити. Зійшов [січовик] на гору, вже й до могили зблизивсь, а чоловік сидить собі, не ворухнеться, неначе закляк, не оглянеться на січовика і не чує шелесту од його важкого поступу (Олекса Стороженко, I, 1957, 334); Його обличчя, його постать, його поступ казали, що це чоловік силющий, рішучий (Панас Мирний, III, 1954, 75); Тиха, беззвучна, легким поступом кішки, поволі пливла над Поліссям ніч (Василь Козаченко, Зол. грамота, 1939, 80); | ||
| + | // Урок. Певні і міцні були його [робітника] всі поступи. На нього глядючи [глядячи], йшов я німо, мов у сні (Іван Франко, XIII, 1954, 130). | ||
| + | ♦ На кожному (кожнім) поступі, діал. — те саме, що На кожному (кожнім) кроці (див. крок). На кожнім поступі життя змагалось зі смертю (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 183). | ||
| + | 2. чого, який, а також без додатка або означ., перен. Поступальний розвиток по висхідній лінії, перехід від нижчого рівня до вищого; прогрес. Вічний революцьонер Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Він живе, він ще не вмер (Іван Франко, X. 1954, 7); Добре в нас переложене [перекладене] слово прогрес словом поступ, котре тепер уживається всюди, але й слово прогрес теж не вийшло з ужитку (Володимир Самійленко, II, 1958, 372); — Невже ви не вірите в людство, в поступ, в культуру? (Юрій Смолич, I, 1958, 70); Комуністична партія і її Ленінський Центральний Комітет розробили програму дальшого поступу Радянського Союзу вперед по шляху до комунізму (Радянська Україна, 17.I 1959, 2); Соціальний поступ; | ||
| + | // Успіх, досягнення в чому-небудь, у процесі розвитку; крок уперед. Вони [молоді москвофіли] кажуть, що тепер у відносинах з народом будуть триматись народної, нашої мови (для них се вже поступ чималий) (Леся Українка, V, 1956, 49); Мама обіцяла доні за добрий поступ у науці рожеву шовкову сукенку (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 6); Не можемо забувати, що досягнення прийшли не одразу, що шляхи до ясності не були прямими, що кожний поступ літературознавства спирався на попередній досвід (Радянське літературознавство, 4, 1967, 76). | ||
| + | Робити (зробити) поступи, діал. — досягати вищого ступеню розвитку, певних успіхів і т. ін. Хороба зробила такі поступи, що прикликаний четвертого дня лікар міг тільки ствердити, що його наука не придасться тут ні на що (Іван Франко, VI, 1951, 167); — Зробили твої відносини до неї які поступи до певності? — спитав я його (Ольга Кобилянська, III, 1956, 149). | ||
Версія за 13:02, 28 листопада 2014
На-по́ступі, нар. Предъ родами, въ ожиданіи родовъ. Тут косовиця заходе, а жінка напоступі, треба на родини та на хрестини грошей, а де їх узяти. Павлоград. у.
1. кого, чий, перев. з означ. Хода, манера ходити. Зійшов [січовик] на гору, вже й до могили зблизивсь, а чоловік сидить собі, не ворухнеться, неначе закляк, не оглянеться на січовика і не чує шелесту од його важкого поступу (Олекса Стороженко, I, 1957, 334); Його обличчя, його постать, його поступ казали, що це чоловік силющий, рішучий (Панас Мирний, III, 1954, 75); Тиха, беззвучна, легким поступом кішки, поволі пливла над Поліссям ніч (Василь Козаченко, Зол. грамота, 1939, 80); // Урок. Певні і міцні були його [робітника] всі поступи. На нього глядючи [глядячи], йшов я німо, мов у сні (Іван Франко, XIII, 1954, 130). ♦ На кожному (кожнім) поступі, діал. — те саме, що На кожному (кожнім) кроці (див. крок). На кожнім поступі життя змагалось зі смертю (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 183). 2. чого, який, а також без додатка або означ., перен. Поступальний розвиток по висхідній лінії, перехід від нижчого рівня до вищого; прогрес. Вічний революцьонер Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Він живе, він ще не вмер (Іван Франко, X. 1954, 7); Добре в нас переложене [перекладене] слово прогрес словом поступ, котре тепер уживається всюди, але й слово прогрес теж не вийшло з ужитку (Володимир Самійленко, II, 1958, 372); — Невже ви не вірите в людство, в поступ, в культуру? (Юрій Смолич, I, 1958, 70); Комуністична партія і її Ленінський Центральний Комітет розробили програму дальшого поступу Радянського Союзу вперед по шляху до комунізму (Радянська Україна, 17.I 1959, 2); Соціальний поступ; // Успіх, досягнення в чому-небудь, у процесі розвитку; крок уперед. Вони [молоді москвофіли] кажуть, що тепер у відносинах з народом будуть триматись народної, нашої мови (для них се вже поступ чималий) (Леся Українка, V, 1956, 49); Мама обіцяла доні за добрий поступ у науці рожеву шовкову сукенку (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 6); Не можемо забувати, що досягнення прийшли не одразу, що шляхи до ясності не були прямими, що кожний поступ літературознавства спирався на попередній досвід (Радянське літературознавство, 4, 1967, 76).
Робити (зробити) поступи, діал. — досягати вищого ступеню розвитку, певних успіхів і т. ін. Хороба зробила такі поступи, що прикликаний четвертого дня лікар міг тільки ствердити, що його наука не придасться тут ні на що (Іван Франко, VI, 1951, 167); — Зробили твої відносини до неї які поступи до певності? — спитав я його (Ольга Кобилянська, III, 1956, 149).
