Відмінності між версіями «Ягнусик»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Джерела та література) |
|||
Рядок 29: | Рядок 29: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | НАЗВИ ПРИКРАС XI—XVIII СТОЛІТЬ (матеріали до термінологічного словника). Оксана КОСМІНА | + | * НАЗВИ ПРИКРАС XI—XVIII СТОЛІТЬ (матеріали до термінологічного словника). Оксана КОСМІНА |
− | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 535. | + | * Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 535. |
+ | |||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
* http://nz.ethnology.lviv.ua/archiv/2018-1/30.pdf | * http://nz.ethnology.lviv.ua/archiv/2018-1/30.pdf |
Поточна версія на 14:57, 2 грудня 2021
Ягнусик, -ка, м. «Крупное монисто съ дукатами». Павл. 68. = Єднус?
Зміст
Сучасні словники
Ягнусик- це дукач з бантом, але замість монети підвіска у вигляді серця. Із старопольської слово “agnušek” тлумачиться як:
- освячене Папою воскове ягня, яке оберігає від лиха;
- будь-яке зображення божественного ягня;
- зображення ягня, зроблене з будь-якого матеріалу.
Першопочатково така прикраса вироблялась з воску і мала вигляд медальйону із зображенням ягня. Згодом назва поширилась і на дукати з іншим зображенням. Відтак, серцеподібні прикраси почали називати ягнусиком. В християнстві серце виступає символом надії, любові Бога до людей. Матеріл з якого робили прикрасу був найрізноманітнішим: від дерева, каменю, рогу до срібла. Ягнусик носили як окрему прикрасу або в ансамблі з намистом.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
https://shron3.chtyvo.org.ua/Hrynchyshyn_DH/Ukrainska_istorychna_ta_dialektna_leksyka.pdf?
Джерела та література
- НАЗВИ ПРИКРАС XI—XVIII СТОЛІТЬ (матеріали до термінологічного словника). Оксана КОСМІНА
- Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 535.