Відмінності між версіями «Уколядувати»
(→Див. також) |
(→Джерела та література) |
||
Рядок 33: | Рядок 33: | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 238. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 238. | ||
+ | |||
+ | Вікіпедія | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Версія за 22:26, 24 листопада 2021
Уколядувати, -дую, -єш, гл. Заработать пѣніемъ колядокъ.
Зміст
Сучасні словники
Уколядувати - наколядувати, заробити, колядувати, отримати щось, щедрувати, хвалити, вихваляти Христа, а потім і господаря дому, господиню та їхніх дітей. Академічний тлумачний словник (1970-1980)
НАКОЛЯДУВА́ТИ, ую, уєш, док. Заробити колядуванням. Вирішили [дівчата] зайти до Василькової хати і там поділити все, що наколядували (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 164).
КОЛЯДУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. Співати колядки, брати участь в обряді, пов'язаному з виконанням цих пісень. — Благословіть колядувати! — крикнула Горпина, зазираючи у вікно (Панас Мирний, III, 1954, 41); Заховавшись у природній фортеці міста, козаки дозволили собі домашню розкіш — пішли колядувати (Іван Ле, Наливайко, 1957, 77); Наближаються свята, і закортіло мені розказати нашій молоді, як то колись гуляли, колядували (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 56).
2. перен. Ходити з якою-небудь справою від одного до другого. Побоюється [пан], що його строкарі можуть закомизитись і підуть в економії Рокотова, Маркозова чи Кочубея, тому й раніше звичайного послав своїх прикажчиків колядувати по селу (Михайло Стельмах, I, 1962, 186).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 238.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 238.
Вікіпедія