Відмінності між версіями «Безвітря»
(Створена сторінка: '''Безвітря, -ря,''' ''с.'' Безвѣтріе, затишье, штиль. Ком. І. 41. Настало безвітря: ''млини не мелю...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Безвітря, -ря | + | '''Безвітря, -ря(''' ''с.'' Безвѣтріе, затишье, штиль. Ком. І. 41. Настало безвітря: ''млини не мелють — і борошна немає.'' Полт.) - цим поняттям користуються у мореплавстві для позначення відсутності вітру. Відповідає швидкості вітру до 1,9 км/год, або 0 балів відповідно до Бофортової шкали швидкості вітру. |
| + | [[Файл:Безвітря.jpg|міні|праворуч|Безвітря]] | ||
| + | Безвітря завжди стає перепоною для плавання під вітрилом. Особливо у часи, коли іншої можливості для судноплавства не було, безвітря нерідко спричиняло до довгого дрейфу судна у відкритому морі. Що у свою чергу могло призвести до нестачі запасів харчів та головне прісної води і захворювання або загибелі частини чи навіть усієї залоги судна. | ||
| + | |||
| + | Щоб запобігти простою великих суден під час безвітря, починаючи від античних часів використовували веслярів. Це довгий час залишалось єдиною можливістю, аж до впровадження у судноплавстві двигунів. На сьогодні майже кожен вітрильник оснащений допоміжним двигуном. | ||
| + | |||
| + | Існує також поняття відносного безвітря, воно панує при русі в напрямку вітру зі швидкістю вітру. Тому рух вітрильника за вітром з увімкненим двигуном є фактично наслідком роботи лише двигуна, і спричиняє відповідно високі затрати енергії (палива). | ||
[[Категорія:Бе]] | [[Категорія:Бе]] | ||
Поточна версія на 22:09, 17 жовтня 2016
Безвітря, -ря( с. Безвѣтріе, затишье, штиль. Ком. І. 41. Настало безвітря: млини не мелють — і борошна немає. Полт.) - цим поняттям користуються у мореплавстві для позначення відсутності вітру. Відповідає швидкості вітру до 1,9 км/год, або 0 балів відповідно до Бофортової шкали швидкості вітру.
Безвітря завжди стає перепоною для плавання під вітрилом. Особливо у часи, коли іншої можливості для судноплавства не було, безвітря нерідко спричиняло до довгого дрейфу судна у відкритому морі. Що у свою чергу могло призвести до нестачі запасів харчів та головне прісної води і захворювання або загибелі частини чи навіть усієї залоги судна.
Щоб запобігти простою великих суден під час безвітря, починаючи від античних часів використовували веслярів. Це довгий час залишалось єдиною можливістю, аж до впровадження у судноплавстві двигунів. На сьогодні майже кожен вітрильник оснащений допоміжним двигуном.
Існує також поняття відносного безвітря, воно панує при русі в напрямку вітру зі швидкістю вітру. Тому рух вітрильника за вітром з увімкненим двигуном є фактично наслідком роботи лише двигуна, і спричиняє відповідно високі затрати енергії (палива).
