Відмінності між версіями «Знахорка»
(→Зовнішні посилання) |
(→Джерела та література) |
||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови | ||
| + | |||
| + | Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 10:52, 24 листопада 2021
[[]] Знахорка, знахурка, -ки и пр. = Знахарка и пр.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗНА́ХАРКА, рідко ЗНАХОРКА, ЗНАХУРКА, и, жін., заст. Жіночий рід до знахар, знахор, знахур.
Вже не одна дівчина од його чахла, не одна й до знахарки ходила, і зілля варили, і чарували, так нічого не вдіяли (Олекса Стороженко, I, 1957, 136); 95 процентів жінок [царської Росії] родили без усякої медичної допомоги, калічилися всякими бабкам-знахарками (Радянський суд на охороні прав.., 1954, 4); Від якогось часу корова схудла, не дає молока, не підпускає навіть до себе.. Коли покликали знахорку, вона шепнула одне лиш слово: відьма! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 263); Довго знахурка вишіптувала і над Хведором, і над воском, і над водою (Панас Мирний, III, 1954, 58).
ЗНА́ХАР, я, рідко ЗНА́ХОР, ЗНА́ХУР, а, чол., заст. Людина, що лікує різними немедичними засобами, а також займається чаклуванням. Прибіг знахар. Тудою, сюдою, віхтем, деркачем, ..довбнею, сморовидлом, — нічого не вдіє! (Марко Вовчок, VI, 1956, 273); [Павло:] Нема нуднішої болісті, як зуби. [Яким:] Є такі знахарі, що замовляють (Марко Кропивницький, II, 1958, 354); Цілу ніч на горищі щось гурчить, як ото на прядці пряде або на бубні бубонить.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Зовнішні посилання
https://www.youtube.com/watch?v=vNddAMbiFIo
