Відмінності між версіями «Гуж»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|Гуж.jpg]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Поточна версія на 10:53, 24 листопада 2021
Гуж, -жа, м. 1) Гужъ. Ремень для прикрѣпленія оглобли къ хомуту. Вас. 159. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11015. Пристати з короткими гужами. Требовать настойчиво. Ном. № 3439.
Сучасні словники
Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980) ГУЖ, а, чол. Ремінь, яким прикріплюють голоблі до хомута. Узявся за гуж — не кажи, що не дуж (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 266); Ламп гасових тепер уже небагато треба, бо скрізь електрика пішла, от промкооперація й пустила ґноти на шлеї, на наритники, на гужі!.. (Остап Вишня, II, 1956, 57).
Ілюстрації
|
|
|
|
