Відмінності між версіями «Зжуритися»

Версія за 11:07, 23 листопада 2021

Зжури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Запечалиться, журитися, истомиться печалью. Константиногр. у.

Засмучуватися з яких-небудь причин, зазнавати журби; печалитися, сумувати.  Журитися, -рюся, -ришся, гл. Печалиться, грустить, сокрушаться. Не журима, дівчинонько, ще ж ти молоденька. Мет. 26. Журилась мати, плакала дуже жінка, а нічого робити: провели свого Трохима аж у губерню. Кв. 289. Як дівчині не журиться, козак покидає! Мет. 79. Журитися ким. Заботиться о комъ, принимать къ сердцу чью участь. Ой ти, братікужайворонку, не журися ти нами: годує Господь малі мої діти дрібними кришечками. Подол. г. Журитися за ким, по кому. Грустить, печалиться по комъ. Ти не знаєш, моя мати, за ким я журюся. Нп. Ой умру я, умру, та буду дивиться, ой чи будеш, мій миленький, по мені журиться? О. 1862. VI. 85. Ой чи журиться отецьмати по мені? Мет. 450. Журитися за чим, — чим. Заботиться о чемъ, хлопотать о чемъ. Журився за м’ясом, а м’ясо само йде. Рудч. Ск. І. 124. Дурень нічим ся не журить: горілку п’є і люльку курить. Ном. № 6207. Не журіться життям вашим. Єв. Мт. VI. 25.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Зажурюватися -ююся, -юєшся, недок. , рідко, зажуритися, -урюся, -уришся, док. Перейматися почуттям журби, смутку; журитися. || за ким, чим, по кому, чому. Горювати, тужити за ким-, чим-небудь.

Ілюстрації

,

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання