Відмінності між версіями «Знахорка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
Рядок 4: Рядок 4:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках ЗНА́ХАРКА, рідко ЗНАХОРКА, ЗНАХУРКА, и, жін., заст. Жіночий рід до знахар, знахор, знахур. Вже не одна дівчина од його чахла, не одна й до знахарки ходила, і зілля варили, і чарували, так нічого не вдіяли (Олекса Стороженко, I, 1957, 136); 95 процентів жінок [царської Росії] родили без усякої медичної допомоги, калічилися всякими бабкам-знахарками (Радянський суд на охороні прав.., 1954, 4); Від якогось часу корова схудла, не дає молока, не підпускає навіть до себе.. Коли покликали знахорку, вона шепнула одне лиш слово: відьма! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 263); Довго знахурка вишіптувала і над Хведором, і над воском, і над водою (Панас Мирний, III, 1954, 58).
+
Тлумачення слова у сучасних словниках  
 +
 
 +
ЗНА́ХАРКА, рідко ЗНАХОРКА, ЗНАХУРКА, и, жін., заст. Жіночий рід до знахар, знахор, знахур.  
 +
 
 +
Вже не одна дівчина од його чахла, не одна й до знахарки ходила, і зілля варили, і чарували, так нічого не вдіяли (Олекса Стороженко, I, 1957, 136); 95 процентів жінок [царської Росії] родили без усякої медичної допомоги, калічилися всякими бабкам-знахарками (Радянський суд на охороні прав.., 1954, 4); Від якогось часу корова схудла, не дає молока, не підпускає навіть до себе.. Коли покликали знахорку, вона шепнула одне лиш слово: відьма! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 263); Довго знахурка вишіптувала і над Хведором, і над воском, і над водою (Панас Мирний, III, 1954, 58).
 +
 
 +
ЗНА́ХАР, я, рідко ЗНА́ХОР, ЗНА́ХУР, а, чол., заст. Людина, що лікує різними немедичними засобами, а також займається чаклуванням. Прибіг знахар. Тудою, сюдою, віхтем, деркачем, ..довбнею, сморовидлом, — нічого не вдіє! (Марко Вовчок, VI, 1956, 273); [Павло:] Нема нуднішої болісті, як зуби. [Яким:] Є такі знахарі, що замовляють (Марко Кропивницький, II, 1958, 354); Цілу ніч на горищі щось гурчить, як ото на прядці пряде або на бубні бубонить.
 +
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 10:33, 24 листопада 2021

[[]] Знахорка, знахурка, -ки и пр. = Знахарка и пр.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЗНА́ХАРКА, рідко ЗНАХОРКА, ЗНАХУРКА, и, жін., заст. Жіночий рід до знахар, знахор, знахур.

Вже не одна дівчина од його чахла, не одна й до знахарки ходила, і зілля варили, і чарували, так нічого не вдіяли (Олекса Стороженко, I, 1957, 136); 95 процентів жінок [царської Росії] родили без усякої медичної допомоги, калічилися всякими бабкам-знахарками (Радянський суд на охороні прав.., 1954, 4); Від якогось часу корова схудла, не дає молока, не підпускає навіть до себе.. Коли покликали знахорку, вона шепнула одне лиш слово: відьма! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 263); Довго знахурка вишіптувала і над Хведором, і над воском, і над водою (Панас Мирний, III, 1954, 58).

ЗНА́ХАР, я, рідко ЗНА́ХОР, ЗНА́ХУР, а, чол., заст. Людина, що лікує різними немедичними засобами, а також займається чаклуванням. Прибіг знахар. Тудою, сюдою, віхтем, деркачем, ..довбнею, сморовидлом, — нічого не вдіє! (Марко Вовчок, VI, 1956, 273); [Павло:] Нема нуднішої болісті, як зуби. [Яким:] Є такі знахарі, що замовляють (Марко Кропивницький, II, 1958, 354); Цілу ніч на горищі щось гурчить, як ото на прядці пряде або на бубні бубонить.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання