Відмінності між версіями «Небіжчик»
(Створена сторінка: '''Небі(о)жчик, -ка, '''''м. ''1) Покойникъ. 2) Бѣдняжка. Категорія:Не) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Б.Д Грінченка== | ||
'''Небі(о)жчик, -ка, '''''м. ''1) Покойникъ. 2) Бѣдняжка. | '''Небі(о)жчик, -ка, '''''м. ''1) Покойникъ. 2) Бѣдняжка. | ||
| + | ==Словник української мови== | ||
| + | 1. Померла людина; покійник. Панталаха впав лицем до помоста і, розтріскавши собі голову, відразу став небіжчиком (Іван Франко, II, 1950, 263); Кумиш, як жінка, не могла бути присутньою при обмиванні небіжчика(Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 20); | ||
| + | // перев. у прикладці, розм. Про померлу людину. — Юхим мій, небіжчик, перед тим, як погнали у город в тюрму, ніч лежав.. поранений, неперев'язаний (Андрій Головко, II, 1957, 496); — Ще мій батько небіжчик говорив, що Я рило.. їде по землі на білому коні (Михайло Стельмах, I, 1962, 407). | ||
| + | 2. заст. Бідолаха. Його [Енея] мутило І коло серденька крутило, Небіжчик часто щось вздихав (Іван Котляревський, I, 1952, 112). | ||
| + | |||
| + | ==Орфографічний словник української мови== | ||
| + | небіжчик — іменник чоловічого роду, істота. | ||
| + | |||
| + | ==Український тлумачний словник== | ||
| + | 1) Померла людина; покійник. || перев. у прикладці, розм. Про померлу людину. | ||
| + | 2) заст. Бідолаха . | ||
| + | |||
| + | ==Словник церковно-обрядової термінології== | ||
| + | Особа, над тілом якої здійснюють поховальні обряди та заупокійні богослужіння, а також ім я якої згадують при поминанні; померлий ім.; новоспочилий ім.; заст. усопший ім … | ||
| + | |||
| + | ==Словник синонімів української мови== | ||
| + | (чоловік, який помер), померлий, у[в]мерлий, мертвий, покійник, покійний; мрець, мертвяк, тіло, порох, прах (останки померлої людини) … | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://ukrlit.org/slovnyk/небіжчик | ||
| + | http://slovopedia.org.ua/35/53405/125288.html | ||
| + | http://ukrainian_explanatory.academic.ru/95250/небіжчик | ||
| + | http://slovopedia.org.ua/43/53407/294770.html | ||
| + | http://uk.worldwidedictionary.org/мертвець | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Не]] | [[Категорія:Не]] | ||
Поточна версія на 14:27, 29 листопада 2014
Зміст
Словник Б.Д Грінченка
Небі(о)жчик, -ка, м. 1) Покойникъ. 2) Бѣдняжка.
Словник української мови
1. Померла людина; покійник. Панталаха впав лицем до помоста і, розтріскавши собі голову, відразу став небіжчиком (Іван Франко, II, 1950, 263); Кумиш, як жінка, не могла бути присутньою при обмиванні небіжчика(Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 20); // перев. у прикладці, розм. Про померлу людину. — Юхим мій, небіжчик, перед тим, як погнали у город в тюрму, ніч лежав.. поранений, неперев'язаний (Андрій Головко, II, 1957, 496); — Ще мій батько небіжчик говорив, що Я рило.. їде по землі на білому коні (Михайло Стельмах, I, 1962, 407). 2. заст. Бідолаха. Його [Енея] мутило І коло серденька крутило, Небіжчик часто щось вздихав (Іван Котляревський, I, 1952, 112).
Орфографічний словник української мови
небіжчик — іменник чоловічого роду, істота.
Український тлумачний словник
1) Померла людина; покійник. || перев. у прикладці, розм. Про померлу людину. 2) заст. Бідолаха .
Словник церковно-обрядової термінології
Особа, над тілом якої здійснюють поховальні обряди та заупокійні богослужіння, а також ім я якої згадують при поминанні; померлий ім.; новоспочилий ім.; заст. усопший ім …
Словник синонімів української мови
(чоловік, який помер), померлий, у[в]мерлий, мертвий, покійник, покійний; мрець, мертвяк, тіло, порох, прах (останки померлої людини) …
Джерела та література
http://ukrlit.org/slovnyk/небіжчик http://slovopedia.org.ua/35/53405/125288.html http://ukrainian_explanatory.academic.ru/95250/небіжчик http://slovopedia.org.ua/43/53407/294770.html http://uk.worldwidedictionary.org/мертвець
