Відмінності між версіями «Зжуритися»
(→Ілюстрації) |
|||
Рядок 9: | Рядок 9: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
− | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | |
− | + | |- valign="top" | |
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зжуритися.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зжуритися1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зжуритися2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зжуритися3.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | [[Файл:Зжуритися4.jpg]], | ||
==Медіа== | ==Медіа== |
Версія за 20:30, 22 листопада 2021
Зжури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Запечалиться, журитися, истомиться печалью. Константиногр. у.
Засмучуватися з яких-небудь причин, зазнавати журби; печалитися, сумувати. Журитися, -рюся, -ришся, гл. Печалиться, грустить, сокрушаться. Не журима, дівчинонько, ще ж ти молоденька. Мет. 26. Журилась мати, плакала дуже жінка, а нічого робити: провели свого Трохима аж у губерню. Кв. 289. Як дівчині не журиться, козак покидає! Мет. 79. Журитися ким. Заботиться о комъ, принимать къ сердцу чью участь. Ой ти, братікужайворонку, не журися ти нами: годує Господь малі мої діти дрібними кришечками. Подол. г. Журитися за ким, по кому. Грустить, печалиться по комъ. Ти не знаєш, моя мати, за ким я журюся. Нп. Ой умру я, умру, та буду дивиться, ой чи будеш, мій миленький, по мені журиться? О. 1862. VI. 85. Ой чи журиться отецьмати по мені? Мет. 450. Журитися за чим, — чим. Заботиться о чемъ, хлопотать о чемъ. Журився за м’ясом, а м’ясо само йде. Рудч. Ск. І. 124. Дурень нічим ся не журить: горілку п’є і люльку курить. Ном. № 6207. Не журіться життям вашим. Єв. Мт. VI. 25.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках