Відмінності між версіями «Сельбище»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Медіа)
(Див.також)
Рядок 22: Рядок 22:
 
==Див.також==
 
==Див.також==
  
сельбище Рід - іменник, середній рід, неістота
+
До найдавніших і найпоширеніших в українців соціально-економічних типів сільських поселень належить сельбище. Декілька окремих осель або груп дворів (які відомі під такими назвами, як кут, кінець, оседок, селище, село, дворище, земля, хутір), розростаючись, поступово утворювали сельбище.
 +
Мешканці сельбища були об'єднані в громаду, за якою закріплювалася певна територія, податки, обов'язки та ін. Внаслідок цього зазначений тип поселення вважався адміністративною, економічною та юридичною одиницею.
 +
 
 +
Сельбище охоплює територію, на якій розташоване власне поселення селянські двори, головна сільська дорога (вулиця), об'єкти інфраструктури. Зазвичай воно було компактне. Виняток становлять лише села на Гуцульщині, де селянські двори були розсіяні по всій території поселення.
 +
Центром традиційно вважалася територія поблизу церкви або приміщення громадського самоуправління. Часто ці споруди розташовувалися біля площі й разом із нею становили центр.
  
 
==Приклади вживання==
 
==Приклади вживання==

Версія за 04:00, 20 листопада 2021

Сельбище - Територія, зайнята в основному житловими будівлями.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

СЕ́ЛЬБИЩЕ, а, с., заст. Поселення. На цім місці [в Сімферополі] було грецьке сельбище Неаполіс (Вишня, І, 1956, 159). Сельбище, ща, с. Поселеніе, мѣсто поселенія. Поосідали хуторами і сельбищами ті запорожці. Стор. Наш Хорол — як городок — ледаченький, а як сельбище, — то прехороше. О. 1861. VII. 187.

Ілюстрації

2021-11-20 022919.png 2021-11-20 023001.png Помешкання сельбища.jpg 2021-11-20 023022.png

Медіа

  1. ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[1]]

Див.також

До найдавніших і найпоширеніших в українців соціально-економічних типів сільських поселень належить сельбище. Декілька окремих осель або груп дворів (які відомі під такими назвами, як кут, кінець, оседок, селище, село, дворище, земля, хутір), розростаючись, поступово утворювали сельбище. Мешканці сельбища були об'єднані в громаду, за якою закріплювалася певна територія, податки, обов'язки та ін. Внаслідок цього зазначений тип поселення вважався адміністративною, економічною та юридичною одиницею.

Сельбище охоплює територію, на якій розташоване власне поселення селянські двори, головна сільська дорога (вулиця), об'єкти інфраструктури. Зазвичай воно було компактне. Виняток становлять лише села на Гуцульщині, де селянські двори були розсіяні по всій території поселення. Центром традиційно вважалася територія поблизу церкви або приміщення громадського самоуправління. Часто ці споруди розташовувалися біля площі й разом із нею становили центр.

Приклади вживання

У тій землі, де я народжений, усюди були дрібні сельбища та фортеці. Умберто Еко, Баудоліно, 2000

Накрила розкулацька брила приобське сельбище. Веніамін Колихалов, Той самий яр…, 2014

Джерела та література

https://slova.com.ua/word/%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B8%D1%89%D0%B5

http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B8%D1%89%D0%B5

Зовнішні посилання