Відмінності між версіями «Нажива»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Нажива, -ви, '''''ж. ''Пожива. ''У нашому селі е нажива старшині. ''Волч. у. Категорія:На)
 
м (Доповнення)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Нажива, -ви, '''''ж. ''Пожива. ''У нашому селі е нажива старшині. ''Волч. у.  
+
== Словник Грінченка ==
 +
'''Нажи́ва''', ви, ж. Пожива. У нашому селі е нажива старшині. Волч. у.
 +
 
 +
== Інші словники ==
 +
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BD%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0 Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 86.]
 +
 
 +
''Нажи́ва<sub>1</sub>''', и, ж. Те саме, що нажи́вка. Смагляве личко сяяло від щастя. Округлими ставали оченята, Коли хапав наживу окунець Чи лящик хитрий (Рильський, II, 1960, 303).
 +
 
 +
''Нажи́ва<sub>2</sub>''', и, ж. Легке нетрудове збагачення; поступове збирання, нагромаджування, набування матеріальних цінностей, майна, грошей і т. ін. Грабовський викриває реакційність духівництва, показує, як у погоні за наживою та владою воно продавало інтереси народу (Ком. Укр., 8, 1964, 76); Не ради власної наживи Я зодчим виходив краї. Я — син Вітчизни, Я щасливий, Багатий розквітом її (Нагн., Вибр., 1957, 135).
 
[[Категорія:На]]
 
[[Категорія:На]]

Версія за 02:32, 24 листопада 2015

Словник Грінченка

Нажи́ва, ви, ж. Пожива. У нашому селі е нажива старшині. Волч. у.

Інші словники

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 86.

Нажи́ва1', и, ж. Те саме, що нажи́вка. Смагляве личко сяяло від щастя. Округлими ставали оченята, Коли хапав наживу окунець Чи лящик хитрий (Рильський, II, 1960, 303).

Нажи́ва2', и, ж. Легке нетрудове збагачення; поступове збирання, нагромаджування, набування матеріальних цінностей, майна, грошей і т. ін. Грабовський викриває реакційність духівництва, показує, як у погоні за наживою та владою воно продавало інтереси народу (Ком. Укр., 8, 1964, 76); Не ради власної наживи Я зодчим виходив краї. Я — син Вітчизни, Я щасливий, Багатий розквітом її (Нагн., Вибр., 1957, 135).