Відмінності між версіями «Лун»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ===Великий тлумачний словник сучасної української мови=== | |
| + | Лун -а, ч. Те саме, що лунь. | ||
| + | :''Луна піймати — вмерти.'' | ||
| + | ===Словник української мови: в 11 томах=== | ||
| + | :Том 4, 1973. — Стор. 556. | ||
| + | :ЛУНЬ, я, чол. і рідко ж. Хижий птах родини яструбиних із сірувато-білим пір'ям у самців. Своє гніздо лунь очеретяний улаштовує в заростях високої болотяної рослинності (Корисні птахи України.., 1950, 74); | ||
| + | :''Часом пропливе над тією пустинею у тихому повітрі одинока лунь біла'' (Данило Мордовець, I, 1958, 87); | ||
| + | :'''У порівняннях'''. Обізвався старий дід з білою, як лунь, бородою (Панас Мирний, III, 1954, 308). | ||
| + | : '''Лунь тебе (його і т. ін.) вхопить''' — помре хто-небудь. | ||
| + | :''Тобі там буде не до чмиги, Як піднесуть із оцтом фиги, То зараз вхопить тебе лунь'' (Іван Котляревський, I, 1952, 121). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 13:51, 21 листопада 2021
Лун, -на, м. = Лунь. Луна піймати. Умереть.
Зміст
Сучасні словники
Великий тлумачний словник сучасної української мови
Лун -а, ч. Те саме, що лунь.
- Луна піймати — вмерти.
Словник української мови: в 11 томах
- Том 4, 1973. — Стор. 556.
- ЛУНЬ, я, чол. і рідко ж. Хижий птах родини яструбиних із сірувато-білим пір'ям у самців. Своє гніздо лунь очеретяний улаштовує в заростях високої болотяної рослинності (Корисні птахи України.., 1950, 74);
- Часом пропливе над тією пустинею у тихому повітрі одинока лунь біла (Данило Мордовець, I, 1958, 87);
- У порівняннях. Обізвався старий дід з білою, як лунь, бородою (Панас Мирний, III, 1954, 308).
- Лунь тебе (його і т. ін.) вхопить — помре хто-небудь.
- Тобі там буде не до чмиги, Як піднесуть із оцтом фиги, То зараз вхопить тебе лунь (Іван Котляревський, I, 1952, 121).
Ілюстрації
|
|
|
|
