Відмінності між версіями «Купець»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 13: Рядок 13:
  
 
2. заст. Покупець.
 
2. заст. Покупець.
 +
 +
'''Купе́ць''' — людина (торговець), зайнятий у сфері торгівлі, купівлі-продажу. Професія купця на Русі відома з VI ст., а у XII столітті купці вже об'єднувалися у власні корпорації. На перших порах купці були мандрівними, згодом же стали осідати в населених пунктах, де відбувався найбільший товарообмін. Купчиха — дружина купця, або жінка, записана в купецьку гільдію. Дружини купців були, як правило, молодші чоловіків. Були широко поширені міжстанові шлюби. У першій половині XIX століття а купці почали частіше одружуватися на міщанках, а кількість внутрішньостанових шлюбів зросла до 20—30 відсотків.
 +
 +
В Україні протягом 1816—1856 років чисельність купців усіх гільдій збільшилася з 18,2 до 104,4 тисячі. Одночасно зростали суми їхніх капіталів. Купецтво в Україні за своїм національним складом було неоднорідним (крім українців — росіяни, євреї, поляки, вірмени та інші).
 +
 +
Після жовтневого перевороту 1917 року купецтво, як соціальний стан було скасоване, багато його представників зазнали репресій.
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 23:01, 18 листопада 2021

Купець, -пця́, м. 1) Купець. І по купцях, і по панах пішла про неї слава всюди. Гліб. Ось слухай но, купче! Каменец. у. 2) Покупатель. Найдеться купець і на дірявий горнець. Ном. № 5209. Ум. Купчик. Дочку Галю заміж дала, бала ж вона за купчика. Нп.

Купець, -пця, м. Кучка, толпа. Коло його хлоп’ят і дівчаток купець О. 1861. IV. 147. Употребляется въ творительн. падежѣ какъ нарѣчіе: купцем. Всѣ вмѣстѣ, всѣмъ обществомъ, толпою. Жив він (Квітка) найбільш у городі; купцем горнулось до його найкраще харьківське товариство. К. Г. Кв. XV. До мене хлопці з усіх кутків так і купляться купцем. Г. Барв. 223.


Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Власник торговельного підприємства, особа, що займається приватною торгівлею.

// У дореволюційній Росії — особа, що належала до купецького стану.

2. заст. Покупець.

Купе́ць — людина (торговець), зайнятий у сфері торгівлі, купівлі-продажу. Професія купця на Русі відома з VI ст., а у XII столітті купці вже об'єднувалися у власні корпорації. На перших порах купці були мандрівними, згодом же стали осідати в населених пунктах, де відбувався найбільший товарообмін. Купчиха — дружина купця, або жінка, записана в купецьку гільдію. Дружини купців були, як правило, молодші чоловіків. Були широко поширені міжстанові шлюби. У першій половині XIX століття а купці почали частіше одружуватися на міщанках, а кількість внутрішньостанових шлюбів зросла до 20—30 відсотків.

В Україні протягом 1816—1856 років чисельність купців усіх гільдій збільшилася з 18,2 до 104,4 тисячі. Одночасно зростали суми їхніх капіталів. Купецтво в Україні за своїм національним складом було неоднорідним (крім українців — росіяни, євреї, поляки, вірмени та інші).

Після жовтневого перевороту 1917 року купецтво, як соціальний стан було скасоване, багато його представників зазнали репресій.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

http://sum.in.ua/s/Kupecj

Джерела та література

Зовнішні посилання