Відмінності між версіями «Лупина»
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
[[Файл:Лупина1.jpg|міні]] | [[Файл:Лупина1.jpg|міні]] | ||
===[http://http://sum.in.ua/s/shkaralupa'''Словник української мови''']=== | ===[http://http://sum.in.ua/s/shkaralupa'''Словник української мови''']=== | ||
| − | 1. ШКАРАЛУ́ПА, и, жін. | + | '''1. ШКАРАЛУ́ПА''', и, жін. |
Тверде, цупке природне покриття (яйця, плоду тощо). Спочатку білка-крадійка Шкаралуща прокусила шкаралупу яєчка, потім випила його (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 18); Під час експедиції І. М. Симонов виміняв багато побутових предметів, серед яких були .. вироби з шкаралупи кокосових горіхів, ряд прикрас: намисто, гребені, сережки і т. п. (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 65). | Тверде, цупке природне покриття (яйця, плоду тощо). Спочатку білка-крадійка Шкаралуща прокусила шкаралупу яєчка, потім випила його (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 18); Під час експедиції І. М. Симонов виміняв багато побутових предметів, серед яких були .. вироби з шкаралупи кокосових горіхів, ряд прикрас: намисто, гребені, сережки і т. п. (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 65). | ||
| − | 2. ШКІ́РКА, и, жін. | + | '''2. ШКІ́РКА''', и, жін. |
Цупка оболонка, зовнішній покрив листка, стебла, кореня, плоду рослини. Марко підсунувся до вогню, який уже горів не так буйно, як раніше, вигріб паличкою кілька картоплин, обчистив їх ножем від попелу і став їсти, смачно похрумкуючи підпеченою шкіркою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 16); Раптом помітила [Зоня].. біля попільнички помаранчеву шкірку (Ірина Вільде, III, 1968, 87); Варений у шкірці [буряк] легше чистити, якщо, витягнувши його з окропу, занурити в холодну воду (Робітнича газета, 15.II 1973, 4); Ходи личинок добре помітні у вигляді темних смужок, які просвічують крізь шкірку рослини (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 279); * У порівняннях. На її свіжих, мов шкірка наливної вишні, губах блукала загадкова посмішка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 226). | Цупка оболонка, зовнішній покрив листка, стебла, кореня, плоду рослини. Марко підсунувся до вогню, який уже горів не так буйно, як раніше, вигріб паличкою кілька картоплин, обчистив їх ножем від попелу і став їсти, смачно похрумкуючи підпеченою шкіркою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 16); Раптом помітила [Зоня].. біля попільнички помаранчеву шкірку (Ірина Вільде, III, 1968, 87); Варений у шкірці [буряк] легше чистити, якщо, витягнувши його з окропу, занурити в холодну воду (Робітнича газета, 15.II 1973, 4); Ходи личинок добре помітні у вигляді темних смужок, які просвічують крізь шкірку рослини (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 279); * У порівняннях. На її свіжих, мов шкірка наливної вишні, губах блукала загадкова посмішка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 226). | ||
Версія за 22:27, 18 листопада 2021
Лупи́на, -ни, ж. Скорлупа, шелуха, плева (сѣменная), кожица (на кукурузѣ, яблокѣ) и пр. Каменец. у. См. Лупесиння.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови
1. ШКАРАЛУ́ПА, и, жін. Тверде, цупке природне покриття (яйця, плоду тощо). Спочатку білка-крадійка Шкаралуща прокусила шкаралупу яєчка, потім випила його (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 18); Під час експедиції І. М. Симонов виміняв багато побутових предметів, серед яких були .. вироби з шкаралупи кокосових горіхів, ряд прикрас: намисто, гребені, сережки і т. п. (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 65). 2. ШКІ́РКА, и, жін. Цупка оболонка, зовнішній покрив листка, стебла, кореня, плоду рослини. Марко підсунувся до вогню, який уже горів не так буйно, як раніше, вигріб паличкою кілька картоплин, обчистив їх ножем від попелу і став їсти, смачно похрумкуючи підпеченою шкіркою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 16); Раптом помітила [Зоня].. біля попільнички помаранчеву шкірку (Ірина Вільде, III, 1968, 87); Варений у шкірці [буряк] легше чистити, якщо, витягнувши його з окропу, занурити в холодну воду (Робітнича газета, 15.II 1973, 4); Ходи личинок добре помітні у вигляді темних смужок, які просвічують крізь шкірку рослини (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 279); * У порівняннях. На її свіжих, мов шкірка наливної вишні, губах блукала загадкова посмішка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 226).
Ілюстрації
|
|
|
|
|
