Відмінності між версіями «Жабуніти»
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
Розмовляти, перешіптуватися тихо й невиразно, подібно до невизначеного шуму, що виробляється іноді жабами (без гучного квакання). Говориться переважно про жінок. Можливо результат видозміни форми слова ''жебоніти'' "белькотати; бубоніти" під впливом слова ''жаба'' | Розмовляти, перешіптуватися тихо й невиразно, подібно до невизначеного шуму, що виробляється іноді жабами (без гучного квакання). Говориться переважно про жінок. Можливо результат видозміни форми слова ''жебоніти'' "белькотати; бубоніти" під впливом слова ''жаба'' | ||
+ | <br /> | ||
+ | Cлово жебоніти, жабeніти «белькотати, гомоніти, бубоніти» неясного походження. Воно є запозиченням – так само, як і ''шпрехати'', ''балакати'', ''говорити''. Лексема поширена лише в частині іранських мов, зокрема в перській і таджицькій. Означає – «язик; мова, говірка, вислів, мовлення». На слов’янському ґрунті вона, природно, зблизилася зі словом «жаба». Саме тому мова якихось іранських племен у Наддніпрянщині, у якій вживалося це слово, нагадувала слов’янам квакання жаб. Жебоніти, жабуніти означало шварґотіти тією «жаб’ячою» мовою. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 14:46, 17 листопада 2021
Жабуні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = Жабоніти.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Розмовляти, перешіптуватися тихо й невиразно, подібно до невизначеного шуму, що виробляється іноді жабами (без гучного квакання). Говориться переважно про жінок. Можливо результат видозміни форми слова жебоніти "белькотати; бубоніти" під впливом слова жаба
Cлово жебоніти, жабeніти «белькотати, гомоніти, бубоніти» неясного походження. Воно є запозиченням – так само, як і шпрехати, балакати, говорити. Лексема поширена лише в частині іранських мов, зокрема в перській і таджицькій. Означає – «язик; мова, говірка, вислів, мовлення». На слов’янському ґрунті вона, природно, зблизилася зі словом «жаба». Саме тому мова якихось іранських племен у Наддніпрянщині, у якій вживалося це слово, нагадувала слов’янам квакання жаб. Жебоніти, жабуніти означало шварґотіти тією «жаб’ячою» мовою.