Відмінності між версіями «Гужва»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 2: Рядок 2:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
Словник української мови
 +
[[Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 336.]]
 +
гужівка — ГУЖІ́ВКА, ГУЖО́ВКА, и, ж. Розпарена гілка, лоза, яку використовують для зв'язування жердин; гужва. Парубки ключин чотири вирубають, гужівками зв'яжуть да батогів два, да на батоги прив'яжуть дошку, да й гойдаються (Ганна Барвінок); Бокораші... Словник української мови у 20 томах
 +
Тлумачний словник української мови
 +
[[Словник української мови у 20 томах]]
 +
ГУЖІ́ВКА , ГУЖО́ВКА, и, ж.
 +
Розпарена гілка, лоза, яку використовують для зв'язування жердин; гужва. Приклади
 +
Скручена в кільце розпарена гілка, лоза, якою кріпляться дерев'яні частини чого-небудь.
 +
Приклад
 +
Хвіртка в городець, що повисла на одній гужовці, пошарпана вітрами, обмита дощами стріха – все нагадувало Василеві, що господар він поганий. (І. Чендей)
 +
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 13:45, 17 листопада 2021

Гужва, -ви, ж. Распаренная древесная вѣтвь, употребляющаяся для связыванія, обыкновенно въ видѣ кольца. Шух. I. 74, 87, 187.

Сучасні словники

Словник української мови Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 336. гужівка — ГУЖІ́ВКА, ГУЖО́ВКА, и, ж. Розпарена гілка, лоза, яку використовують для зв'язування жердин; гужва. Парубки ключин чотири вирубають, гужівками зв'яжуть да батогів два, да на батоги прив'яжуть дошку, да й гойдаються (Ганна Барвінок); Бокораші... Словник української мови у 20 томах Тлумачний словник української мови Словник української мови у 20 томах ГУЖІ́ВКА , ГУЖО́ВКА, и, ж. Розпарена гілка, лоза, яку використовують для зв'язування жердин; гужва. Приклади Скручена в кільце розпарена гілка, лоза, якою кріпляться дерев'яні частини чого-небудь. Приклад Хвіртка в городець, що повисла на одній гужовці, пошарпана вітрами, обмита дощами стріха – все нагадувало Василеві, що господар він поганий. (І. Чендей)

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання