Відмінності між версіями «Русальчин»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Maxresdefault-4.jpg|x140px]] |
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:V7s28q1.jpg|x140px]] | |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image109_5.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |
|} | |} | ||
Версія за 16:21, 16 листопада 2021
Русальчин, -на, -не. Принадлежащій русалкѣ. Русальчин великдень — четвергъ Троицкой недѣли. Ном. № 461.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
РУСА́ЛЧИН, а, е. Прикм. до русалка; належний русалці. Водяник вигідно вкладається в очереті, очима слідкуючи роботу Русалчину (Леся Українка, III, 1952, 191); — Я чув колись легенду, — замріяно продовжував Франтішек Слівка, — В ній розповідається, як маленький хлопчик підслухав хоровод русалок, а потім ходив по всьому світу й грав на скрипці русалчині пісні (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 329). ♦ Русалчин великдень — за народними повір'ями — свято русалок. — Я страх боюсь, що мене русалки залоскочуть, — Дак то ж на русалчин великдень (Борис Грінченко, II, 1963, 333).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 911.
РУСА́ЛЧИН (Руса́льний, Ма́вський, На́вський, Ня́вський, Ме́ртвецький, Ме́рлецький) вели́кдень = Руса́льні ро́зигри = Руса́льник — старовинне дохристиянське свято мерців (ма́вка, на́вка, ня́вка, вона ж руса́лка — від навь — «мрець», «зла істота»), що припадає на Сухи́й четве́р перед Трійцею; його ще називають Се́миком, тобто сьомим четвергом по Великодні, і він є поминальним Русальним четвергом; настає найнебезпечніший для людей час русальних розигрів; русалки полюють на парубків та дівчат, залоскочують їх на смерть або заманюють у підводне царство; щоб не потрапити в руки русалок, треба носити з собою полин або любисток, що відганяють злу силу; Навський Великдень, можливо, справлявся й у Великий (Чистий) четвер на Великодньому тижні; див. ще Рахма́нський Вели́кдень.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 513-514.
Ілюстрації
|
|
|
