Відмінності між версіями «Хрипіти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 48: | Рядок 48: | ||
==Іншими мовами== | ==Іншими мовами== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Версія за 15:24, 16 листопада 2021
Хрипіти, -плю, -пиш, гл. Хрипѣть. Хрипить у грудях, не буть мені в людях. Ном. № 13960.
Сучасні словники
ХРИПІТИ, плю, пиш; мн. хриплять; недок. 1. неперехідне дієслово Видавати горлом хрипкі звуки.
- Бабу Оришку знову кашель напав, і, тяжко хрипучи, грузько спльовуючи, вона почала одкашлюватись (Панас Мирний, I, 1954, 239);
- Поставив [Юрчик] Марусю на ноги, а сам, як підрізаний дуб, повалився на землю. Хрипів так, що земля, здавалося, хитається, і от гине, ну, гине зараз тут же чоловік (Гнат Хоткевич, II, 1966, 277);
- В горлі йому щось булькало, він хрипів, захлинався (Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 51);
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- Як правильно писати та вживати слово – ХРИПІ́ННЯ
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | Хрип | Хрипи |
| Родовий | Хрипу | Хрипі |
| Давальний | Хрипові,Хрипу | Хрипам |
| Знахідний | Хрип | Хрипи |
| Орудний | Хрипом | Хрипами |
| Місцевий | На/у хрипі | На/у хрипах |
| Кличний | Хрипе | хрипи |
Ілюстрації
|
|
|
|
