Відмінності між версіями «Ковалиха»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Куетжесть.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Blacksmith-anvil-hammer-metal-wallpaper-preview.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 22:31, 12 листопада 2021
Ковали́ха, -хи, ж. Жена кузнеца. Аби коваль та ковалиха, а того буде лиха. Ном. № 5426.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
КОВАЛИ́ХА, и, жін., розм. Дружина коваля. А мені, каже, розказувала про се покійна ковалиха Оксана (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 119); — Прийміть на роботу, — попросився Михайлик і чемно віддав чолом ковалеві й білявенькій цікавій ковалисі (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 289).
Ілюстрації
|
|
