Відмінності між версіями «Тесак»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Swedish army fascine knife.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Swedish army fascine knife.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary b43 202-1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary b43 202-1.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:91603321.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 20:38, 11 листопада 2021
Теса́к, -ка́, м. = Тесака. Шейк. Ум. Тесачо́к.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ТЕСА́К, а, чол.
1. Теслярська сокира з широким лезом, якою тешуть дерево. Ізв'язана мотузками [соха], Побита об валуни, Обтесана тесаками, Збережена з давнини (Ярослав Шпорта, Мужність, 1951, 77).
2. заст. Холодна зброя з широким двосічним клинком на хрестоподібному держакові, якою рубали та кололи. Тухольські пасемці [тубільці] й собі готовились, острячи [гострячи] ножі та тесаки (Іван Франко, VI, 1951, 10); Єфрейтор.. похмуро колола німецьким тесаком дверцята розтрощеної на друзки шафи й кидала в огонь шматки дерева (Юрій Яновський, II, 1954, 69); Саморобний спис або тесак — і весь козак (Яків Качура, II, 1958, 429).