Відмінності між версіями «Ширяти»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | 1. Повільно кружляти, тримаючись у повітрі на нерухомо простягнутих крилах. Над ними у повітрі справді ширяв хижий кобець, гостро й пронизувато свистячи (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 52); Ось хрущ гуде понуро і зникає, А там орлан ширяє нерухомий (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 407 | + | 1. Повільно кружляти, тримаючись у повітрі на нерухомо простягнутих крилах. Над ними у повітрі справді ширяв хижий кобець, гостро й пронизувато свистячи (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 52); Ось хрущ гуде понуро і зникає, А там орлан ширяє нерухомий (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 407); |
| − | + | ||
// Летіти з рівномірним зниженням по похилій траєкторії з виключеним мотором (про літак). | // Летіти з рівномірним зниженням по похилій траєкторії з виключеним мотором (про літак). | ||
| + | |||
2. Стрімко пролітати, проноситися. Із глиняних нір цілими зграями вилітали пічкури, ширяли у биків попід животами і зникали у свіжому прозорому ранковому повітрі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 90); Мовчки сидів [Якоб], слухав лопотіння пострілів і шипіння куль, що ширяли над ним (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 407); | 2. Стрімко пролітати, проноситися. Із глиняних нір цілими зграями вилітали пічкури, ширяли у биків попід животами і зникали у свіжому прозорому ранковому повітрі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 90); Мовчки сидів [Якоб], слухав лопотіння пострілів і шипіння куль, що ширяли над ним (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 407); | ||
// розм. Те саме, що шастати 2. Розбившись на ватаги, козаки не переставали ширяти по дворах і завулках (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 88); Гасова лампа, моргаючи, пригасає, по кутках барака, мотаючися, ширяють рухливі тіні (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 124); | // розм. Те саме, що шастати 2. Розбившись на ватаги, козаки не переставали ширяти по дворах і завулках (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 88); Гасова лампа, моргаючи, пригасає, по кутках барака, мотаючися, ширяють рухливі тіні (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 124); | ||
// перен. Перебігати, не зупиняючись довго, не затримуючись на чомусь (про погляд). Лиш погляд твій ширяє (Микола Терещенко, Зорі, 1944, 11); Очі його так і ширяли по широкому подвір'ї, де стояли принишклі, але уважні й насторожені слободяни (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 116). | // перен. Перебігати, не зупиняючись довго, не затримуючись на чомусь (про погляд). Лиш погляд твій ширяє (Микола Терещенко, Зорі, 1944, 11); Очі його так і ширяли по широкому подвір'ї, де стояли принишклі, але уважні й насторожені слободяни (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 116). | ||
| + | 3. Плавно, легко летіти; линути. Лети ж, моя пісне, від мене на волю, В просторі, де зникли надії, лунай; Ширяй-но по світу, знайди мою долю — Й останнє зітхання ти долі віддай! (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 121); Пісня, як птах, ширяла над їхніми головами (Микола Трублаїні, Мандр., 1938, 10); | ||
| + | // Переноситися кудись (про думки, мрії і т. ін.). Письменнику весь час здавалося, ніби Макс переставляє фігурки, а думки його ширяють десь дуже далеко від шахової дошки (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 229); Ще так недавно його фантазія ширяла в хмарах, ..а тепер вона не могла одірватися від будівельного майданчика (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 76). | ||
Словник української мови | Словник української мови | ||
Академічний тлумачний словник (1970—1980) | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
Версія за 19:59, 11 листопада 2021
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Повільно кружляти, тримаючись у повітрі на нерухомо простягнутих крилах. Над ними у повітрі справді ширяв хижий кобець, гостро й пронизувато свистячи (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 52); Ось хрущ гуде понуро і зникає, А там орлан ширяє нерухомий (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 407); // Летіти з рівномірним зниженням по похилій траєкторії з виключеним мотором (про літак).
2. Стрімко пролітати, проноситися. Із глиняних нір цілими зграями вилітали пічкури, ширяли у биків попід животами і зникали у свіжому прозорому ранковому повітрі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 90); Мовчки сидів [Якоб], слухав лопотіння пострілів і шипіння куль, що ширяли над ним (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 407); // розм. Те саме, що шастати 2. Розбившись на ватаги, козаки не переставали ширяти по дворах і завулках (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 88); Гасова лампа, моргаючи, пригасає, по кутках барака, мотаючися, ширяють рухливі тіні (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 124); // перен. Перебігати, не зупиняючись довго, не затримуючись на чомусь (про погляд). Лиш погляд твій ширяє (Микола Терещенко, Зорі, 1944, 11); Очі його так і ширяли по широкому подвір'ї, де стояли принишклі, але уважні й насторожені слободяни (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 116).
3. Плавно, легко летіти; линути. Лети ж, моя пісне, від мене на волю, В просторі, де зникли надії, лунай; Ширяй-но по світу, знайди мою долю — Й останнє зітхання ти долі віддай! (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 121); Пісня, як птах, ширяла над їхніми головами (Микола Трублаїні, Мандр., 1938, 10); // Переноситися кудись (про думки, мрії і т. ін.). Письменнику весь час здавалося, ніби Макс переставляє фігурки, а думки його ширяють десь дуже далеко від шахової дошки (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 229); Ще так недавно його фантазія ширяла в хмарах, ..а тепер вона не могла одірватися від будівельного майданчика (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 76). Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Ілюстрації
|
|
|
