Відмінності між версіями «Навій»
(Створена сторінка: '''Навій, -во́ю, '''''м. ''Навой, валъ въ ткацкомъ станкѣ. '''Наво́їв '''два: '''верхній, горішній '''...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | ||
[[Категорія:На]] | [[Категорія:На]] | ||
+ | ==Тлумачення== | ||
+ | Навіт або НАВІТЬ, част. Уживається для виділення і підсилення значення того слова або словосполучення, якого стосується. Мовчки йдуть чумаки біля возів, не гомонять поміж собою, не погукують на волів навіть (Коцюб., І, 1955, 181); Навіть не закінчивши, середньої школи, Вася нетерпляче, з буйним азартом молодості, кинувся у білий світ (Гончар, III, 1959, 186); // у знач. спол. Приєднує члени речення або речення і, крім підсилювального відтінку, часто вносить ще відтінок несподіваності. Марина не слухала батька, навіть не глянула на нього, а ще дужче заголосила (Мирний, IV, 1955, 229); Б'є вся артилерія, навіть зенітна (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 159). | ||
+ | ==Словник синонімів== | ||
+ | НА́ВІТ част. (ужив. для виділення й підсилення слова або словосполучення), І[Й]. Сонце стояло якесь безпомічне і нерішуче. Боялось навіть моргнути (М. Коцюбинський); - Як гарно, любо ти співаєш - І соловейко так не втне... (Л. Глібов). | ||
+ | НА́ВІТ част. (ужив. у допустово-підсилювальному значенні), ХОЧ[ХОЧА́], ХОЧ І, ХОЧ БИ, ХОЧ БИ І, НЕХА́Й, ХАЙ, НЕХА́Й І, ХАЙ І, БОДА́Й, БОДА́Й І. Неодмінно потрібна його згода, навіть вимушена; - Ти оце наважилась од мене втекти і ладна вийти заміж хоч і за сажотруса, - сказала мати (І. Нечуй-Левицький); Про Кульбашного йшов в частинах поголос, ніби йому нехай над головою бомби рвуться, а доголитися він мусить неодмінно (Н. Рибак); На жаль, у комісії було так мало відважних громадян. Та й що зробить хай найвідважніший? (І. Ле); Мрії про вольність - нехай і не виразні - були тим повітрям, яким дихав Пушкін-ліцеїст (М. Рильський); Немов чимсь важким придавили йому тіло, і він не в силі зробити бодай найменший рух (А. Шиян). | ||
+ | НА́ВІТ част. (ужив. для підсилення слова або словосполучення, для вираження найвищого ступеня якої-небудь ознаки), АЖ. Свіжий, ще навіть вогкуватий номер газети; Ідуть хвилини, Земля, здається, аж горить... (М. Старицький). | ||
+ | НА́ВІТ у знач. спол. (ужив. в уточнювально-підсилювальному або в підсилювально-наслідковому значенні при однорідних членах речення та між частинами складного речення), І НА́ВІТЬ, АЖ, БА НА́ВІТЬрозм.,БА Йрозм. (ужив. при приєднувальних конструкціях, що уточнюють зміст попередніх). В Лубнах було тихо, неначе.. люде [люди] притаїлись, навіть не дихали (І. Нечуй-Левицький); Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться (І. Котляревський); Як це погано, що Ольга не має в місті друзів, ба навіть знайомих (Ю. Смолич); - Гай-гай, сину, скільки це літ отак не сиділи. Ба й у вічі не бачили один одного (А. Головко). | ||
+ | ==Словник фразеологізмів== | ||
+ | [на́віть або навіт] му́хи не заче́пить [мізи́нцем]. Не завдасть нікому ні найменшої шкоди, неприємності, образи. За свій вік я навіть мухи не зачепив мізинцем (В. Логвиненко); Чудова людина. Роботу веде, як по нотах. Акуратист. А тихий — мухи не зачепить (А. Крижанівський). |
Версія за 15:33, 13 листопада 2019
Тлумачення
Навіт або НАВІТЬ, част. Уживається для виділення і підсилення значення того слова або словосполучення, якого стосується. Мовчки йдуть чумаки біля возів, не гомонять поміж собою, не погукують на волів навіть (Коцюб., І, 1955, 181); Навіть не закінчивши, середньої школи, Вася нетерпляче, з буйним азартом молодості, кинувся у білий світ (Гончар, III, 1959, 186); // у знач. спол. Приєднує члени речення або речення і, крім підсилювального відтінку, часто вносить ще відтінок несподіваності. Марина не слухала батька, навіть не глянула на нього, а ще дужче заголосила (Мирний, IV, 1955, 229); Б'є вся артилерія, навіть зенітна (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 159).
Словник синонімів
НА́ВІТ част. (ужив. для виділення й підсилення слова або словосполучення), І[Й]. Сонце стояло якесь безпомічне і нерішуче. Боялось навіть моргнути (М. Коцюбинський); - Як гарно, любо ти співаєш - І соловейко так не втне... (Л. Глібов). НА́ВІТ част. (ужив. у допустово-підсилювальному значенні), ХОЧ[ХОЧА́], ХОЧ І, ХОЧ БИ, ХОЧ БИ І, НЕХА́Й, ХАЙ, НЕХА́Й І, ХАЙ І, БОДА́Й, БОДА́Й І. Неодмінно потрібна його згода, навіть вимушена; - Ти оце наважилась од мене втекти і ладна вийти заміж хоч і за сажотруса, - сказала мати (І. Нечуй-Левицький); Про Кульбашного йшов в частинах поголос, ніби йому нехай над головою бомби рвуться, а доголитися він мусить неодмінно (Н. Рибак); На жаль, у комісії було так мало відважних громадян. Та й що зробить хай найвідважніший? (І. Ле); Мрії про вольність - нехай і не виразні - були тим повітрям, яким дихав Пушкін-ліцеїст (М. Рильський); Немов чимсь важким придавили йому тіло, і він не в силі зробити бодай найменший рух (А. Шиян). НА́ВІТ част. (ужив. для підсилення слова або словосполучення, для вираження найвищого ступеня якої-небудь ознаки), АЖ. Свіжий, ще навіть вогкуватий номер газети; Ідуть хвилини, Земля, здається, аж горить... (М. Старицький). НА́ВІТ у знач. спол. (ужив. в уточнювально-підсилювальному або в підсилювально-наслідковому значенні при однорідних членах речення та між частинами складного речення), І НА́ВІТЬ, АЖ, БА НА́ВІТЬрозм.,БА Йрозм. (ужив. при приєднувальних конструкціях, що уточнюють зміст попередніх). В Лубнах було тихо, неначе.. люде [люди] притаїлись, навіть не дихали (І. Нечуй-Левицький); Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться (І. Котляревський); Як це погано, що Ольга не має в місті друзів, ба навіть знайомих (Ю. Смолич); - Гай-гай, сину, скільки це літ отак не сиділи. Ба й у вічі не бачили один одного (А. Головко).
Словник фразеологізмів
[на́віть або навіт] му́хи не заче́пить [мізи́нцем]. Не завдасть нікому ні найменшої шкоди, неприємності, образи. За свій вік я навіть мухи не зачепив мізинцем (В. Логвиненко); Чудова людина. Роботу веде, як по нотах. Акуратист. А тихий — мухи не зачепить (А. Крижанівський).