Відмінності між версіями «Жахота»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 33: | Рядок 33: | ||
<br /> | <br /> | ||
| − | + | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2021 року]] | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Версія за 00:58, 11 листопада 2021
Жахота, -ти, ж. Ужасы, страхи.
- Дещо, що викликає древні почуття, страх, і одразу перед очима дивні тіні на стінах у відблиску нічних ліхтарів, жахотв - і листя вазонів складаються в жахаючі візерунки диявольських очей, а твій шепіт відлунюється з найтемнішого кутка у кімнаті, і історії набувають величного страху. Якщо тепер ми то називаємо жахом, у древніх людей то було жахотою.
Зміст
Сучасні словники
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ЖАХОТА
-и, ж., діал. Жахи, страхи, кошмари.
- І вже я не йшов, а біг стежкою. Проминаючи старе кладовище, а скумасна поляка, жахота наздоганяла, хапала за плечі, трусила тілом і душею. (Володимир Дрозд, Пришестя, 1999).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
