Відмінності між версіями «Очортіти»
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bee7ae847a98c25b8198e4f908cddac7 orig.jpg|x190px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bee7ae847a98c25b8198e4f908cddac7 orig.jpg|x190px]] | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 18:44, 10 листопада 2021
Очортіти, -тію, -єш, гл. Надоѣсть, опротивѣть. ЗОЮР. І. 164. Уже мені очортіло красти, піду лучче хазяйнувати. Рудч. Ск. І. 192.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ОЧОРТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Дуже набриднути, остогидіти; осточортіти. 1. Ця понура хата, цей похилий Грицько і четверо галасливих дітей очортіли вже їй без міри, якби могла, то й не зазирнула б сюди! 2. – Сидять там окаяннії [козаки] в Січі да тілько п'янствують, а очортіє горілку пить, так і їде в городи да тут і величається, як порося на орчику (П. Куліш); 3. Ця понура хата, цей похилий Грицько і четверо галасливих дітей очортіли вже їй без міри, якби могла, то й не зазирнула б сюди! (Б. Грінченко); 4. Уже мені очортіло красти, піду .. хазяйнувати (Сл. Б. Грінченка).
Ілюстрації
|
|
|
Джерела та література
Словник української мови у 20 томах - https://slovnyk.me/dict/newsum
