Відмінності між версіями «Чалка»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Ча́лка, -ки, '''''ж. '' | + | '''Ча́лка, -ки, '''''ж. ''місце для стоянки плота. |
[[Категорія:Ча]] | [[Категорія:Ча]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| + | кщо по відношенню до будівництва, то чалка - це або канат або петлевий строп. Багато будівельні конструкції расчалівают, тобто тимчасово закріплюють канатами, зазвичай сталевими, а потім, після вивірки і проектного закріплення, чалки прибирають. Ну і металеві канатні петльові стропа по аналаг часто називають чалки, тому як вимовити "металевий канатний петлевий строп" не кожен будівельник може в силу своєї освіти або національності, ось і називають їх чалки, а стропа канатні крюки просто стропами, так швидше і зрозуміліше. Різноманітні відтягнення, мотузки для супроводу довгомірних вантажів - теж чалки називають. Коротше на будівництві чалка - будь-який канат для утримання вантажу або конструкції або підйому вантажу. Такий ось будівельний сленг, можливо і не збігається з офіційною термінологією. | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | дію за значенням гол. чалити, чалітися; також результат такої дії ◆ Чалка можлива перед гирлом струмка на лівому березі, але краще за 150 м вище. Максим Сопрунов, "Мзимта", 1996-98 рр. ◆ Двійкам купатися не хотілося, йшли тандемом, притискаючись до правого берега, з проміжною чашкою після повороту, потім траверсували струмінь вліво, йдучи від притиску. Сергій Іванов, «Звіт про водну туристичну подорож», 1995 [НКРЯ] | ||
| + | те, що чал; ◆ Микита розмотав чалку — досить довгий причальний кінець, і той самий тип з шишкуватим обличчям, який відмовлявся ловити мотузку, коли ми терпіли тут лихо, тепер жадібно її спіймав. Валерій Попов, «Вільне плавання», 2003 р. // «Зірка» [НКРЯ] ◆ До капітана чи до штурмана призначать помічницею, а найчастіше — кинути і ловити; і ось вона стоїть, шістнадцятирічна волжаночка, в збитому набік капітанському кашкеті, так що на сонці руде волосся горить. В. Е. Рецептер, «Це життя невиправне...», 2001 [НКРЯ] | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 23:39, 9 листопада 2021
Ча́лка, -ки, ж. місце для стоянки плота.
Зміст
Сучасні словники
кщо по відношенню до будівництва, то чалка - це або канат або петлевий строп. Багато будівельні конструкції расчалівают, тобто тимчасово закріплюють канатами, зазвичай сталевими, а потім, після вивірки і проектного закріплення, чалки прибирають. Ну і металеві канатні петльові стропа по аналаг часто називають чалки, тому як вимовити "металевий канатний петлевий строп" не кожен будівельник може в силу своєї освіти або національності, ось і називають їх чалки, а стропа канатні крюки просто стропами, так швидше і зрозуміліше. Різноманітні відтягнення, мотузки для супроводу довгомірних вантажів - теж чалки називають. Коротше на будівництві чалка - будь-який канат для утримання вантажу або конструкції або підйому вантажу. Такий ось будівельний сленг, можливо і не збігається з офіційною термінологією. Тлумачення слова у сучасних словниках дію за значенням гол. чалити, чалітися; також результат такої дії ◆ Чалка можлива перед гирлом струмка на лівому березі, але краще за 150 м вище. Максим Сопрунов, "Мзимта", 1996-98 рр. ◆ Двійкам купатися не хотілося, йшли тандемом, притискаючись до правого берега, з проміжною чашкою після повороту, потім траверсували струмінь вліво, йдучи від притиску. Сергій Іванов, «Звіт про водну туристичну подорож», 1995 [НКРЯ] те, що чал; ◆ Микита розмотав чалку — досить довгий причальний кінець, і той самий тип з шишкуватим обличчям, який відмовлявся ловити мотузку, коли ми терпіли тут лихо, тепер жадібно її спіймав. Валерій Попов, «Вільне плавання», 2003 р. // «Зірка» [НКРЯ] ◆ До капітана чи до штурмана призначать помічницею, а найчастіше — кинути і ловити; і ось вона стоїть, шістнадцятирічна волжаночка, в збитому набік капітанському кашкеті, так що на сонці руде волосся горить. В. Е. Рецептер, «Це життя невиправне...», 2001 [НКРЯ]
Ілюстрації
|
|
|
|
