Відмінності між версіями «Шкуряний»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cartuz.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
Версія за 21:03, 9 листопада 2021
Шкуряни́й, -а́, -е́ = Шкуратяний. Гарапник шкуряний, плетений. ЕЗ. V. 40. То ще тоді діялося, як шкуряні гроші на світі були. Ном. № 6855.
Зміст
Сучасні словники
1. шкуряний — ШКУРЯНИ́Й, а́, е́, заст. Вигот. із шкури (у 2 знач.). Голений хурман в широкій бурці, в шкуряному картузі взяв з рук моїх чемодан (Коцюб., II, 1955, 244); Підперізувались вони шкуряним поясом (Стор. Словник української мови в 11 томах) Гей, а хто перевезе мене Через море піннобуряне?..( Словник української мови у 20 томах) 2. шкуряний — Шкіряни́й = шкуряни́й шкуряни́й, -на́, -не́ (Правописний словник Голоскевича (1929 р.)) 3. шкуряний — Шкіряний (Словник чужослів Павло Штепа)