Відмінності між версіями «Оповістити»
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/opovishhaty Академічний тлумачний словник] | ||
| + | |||
| + | ОПОВІЩАТИ, аю, аєш, недок., ОПОВІСТИТИ, іщу, істиш, док., перех. | ||
| + | |||
| + | 1. Інформувати кого-небудь про щось; повідомляти. Тихович саме тоді оповіщав примаря про знайдену філоксеру (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 213); Телефони з степу оповіщали, що від греблі не лишилося й сліду (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 281); Пилина прийшла й оповістила, що в гульбищі стіл накритий і самовар вже готовий (Нечуй-Левицький, III, 1956, 219); | ||
| + | // Подавати звістку про що-небудь. То був зимовий день, коли гудки тривожні Про смерть проводиря оповістили всіх (Максим Рильський, II, 1960, 14). | ||
| + | |||
| + | 2. Публічно заявляти про що-небудь; оголошувати всім або багатьом про щось. З ранку сього щасливого задля католиків дня якісь полупанки.. роз'їжджали геть по околиці з сурмачами і оповіщали народові, що сьогодні.. князь Четвертинський прийма святу католицьку віру (Олекса Стороженко, I, 1957, 370); | ||
| + | // Доводити до відома всіх або багатьох. У першому наказі начальник гарнізону Микола Щорс оповіщає, населення міста, що.. вся влада в місті належить Ревкому (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 60); — Завтра йдемо всі до лісу.., — оповістив учитель (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 109). | ||
| + | |||
| + | 3. тільки док. Розповісти, усно викласти щось кому-небудь. — Еге, пустив! Еге, сам! — озвавсь Антосьо, — добре пустив! — І оповістив все, як діялось (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 99). | ||
| + | |||
| + | 4. ким, діал. Проголошувати, називати когось ким-небудь. На чолі.. гуртка стояв тепер Грицько; оповістивши себе перед школярами Тарасом Бульбою,.. він намагався й у всьому товаристві завести козацькі порядки та звичаї (Степан Васильченко, I, 1959, 150). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| Рядок 21: | Рядок 33: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | 1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 719. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | 1. http://sum.in.ua/s/opovishhaty | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
[[Категорія:Слова 2021 року]]" | [[Категорія:Слова 2021 року]]" | ||
Версія за 22:35, 20 листопада 2021
Оповісти́ти, -ся. См. Оповіщати, -ся.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ОПОВІЩАТИ, аю, аєш, недок., ОПОВІСТИТИ, іщу, істиш, док., перех.
1. Інформувати кого-небудь про щось; повідомляти. Тихович саме тоді оповіщав примаря про знайдену філоксеру (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 213); Телефони з степу оповіщали, що від греблі не лишилося й сліду (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 281); Пилина прийшла й оповістила, що в гульбищі стіл накритий і самовар вже готовий (Нечуй-Левицький, III, 1956, 219); // Подавати звістку про що-небудь. То був зимовий день, коли гудки тривожні Про смерть проводиря оповістили всіх (Максим Рильський, II, 1960, 14).
2. Публічно заявляти про що-небудь; оголошувати всім або багатьом про щось. З ранку сього щасливого задля католиків дня якісь полупанки.. роз'їжджали геть по околиці з сурмачами і оповіщали народові, що сьогодні.. князь Четвертинський прийма святу католицьку віру (Олекса Стороженко, I, 1957, 370); // Доводити до відома всіх або багатьох. У першому наказі начальник гарнізону Микола Щорс оповіщає, населення міста, що.. вся влада в місті належить Ревкому (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 60); — Завтра йдемо всі до лісу.., — оповістив учитель (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 109).
3. тільки док. Розповісти, усно викласти щось кому-небудь. — Еге, пустив! Еге, сам! — озвавсь Антосьо, — добре пустив! — І оповістив все, як діялось (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 99).
4. ким, діал. Проголошувати, називати когось ким-небудь. На чолі.. гуртка стояв тепер Грицько; оповістивши себе перед школярами Тарасом Бульбою,.. він намагався й у всьому товаристві завести козацькі порядки та звичаї (Степан Васильченко, I, 1959, 150).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 719.
