Відмінності між версіями «Лиск»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
ЛИСК, у, чол. Блиск начищеної, лакованої, змащеної і т. ін. гладкої поверхні. ''Стара Марта аж сплеснула руками, коли.. вздріла Максима, що докінчував наваксовувати чоботи до сліпучого лиску '' ''(Юрій Смолич, Мир.., 1958, 507)'';'' Шапку він ще в дверях зірвав з голови і тепер пригладжував рукою білявий, з шовковим лиском чуб '' ''(Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 309).''
+
ЛИСК, у, чол. Блиск начищеної, лакованої, змащеної і т. ін. гладкої поверхні. ''Стара Марта аж сплеснула руками, коли.. вздріла Максима, що докінчував наваксовувати чоботи до сліпучого лиску '' ''(Юрій Смолич, Мир.., 1958, 507)'';'' Шапку він ще в дверях зірвав з голови і тепер пригладжував рукою білявий, з шовковим лиском чуб '' ''(Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 309).''<sup>1</sup>
  
 
ЛИСК, у, ч. 1. Блиск начищеної, лакованої, змащеної і т. ін. гладкої поверхні. ''Килими полиняли, втратили лиск i фарби; один тiльки дорогий квiтчастий нелинючий перський килим на софi звеселяв сумну темну свiтлицю (І. Нечуй-Левицький)''; ''В електричних кип'ятильниках поблискували ясним нікелевим лиском інструменти (Ю. Смолич)''.
 
ЛИСК, у, ч. 1. Блиск начищеної, лакованої, змащеної і т. ін. гладкої поверхні. ''Килими полиняли, втратили лиск i фарби; один тiльки дорогий квiтчастий нелинючий перський килим на софi звеселяв сумну темну свiтлицю (І. Нечуй-Левицький)''; ''В електричних кип'ятильниках поблискували ясним нікелевим лиском інструменти (Ю. Смолич)''.

Версія за 03:16, 9 листопада 2021

Лиск, -ку, м. Блескъ; лоскъ, глянець.

Сучасні словники

ЛИСК, у, чол. Блиск начищеної, лакованої, змащеної і т. ін. гладкої поверхні. Стара Марта аж сплеснула руками, коли.. вздріла Максима, що докінчував наваксовувати чоботи до сліпучого лиску (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 507); Шапку він ще в дверях зірвав з голови і тепер пригладжував рукою білявий, з шовковим лиском чуб (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 309).1

ЛИСК, у, ч. 1. Блиск начищеної, лакованої, змащеної і т. ін. гладкої поверхні. Килими полиняли, втратили лиск i фарби; один тiльки дорогий квiтчастий нелинючий перський килим на софi звеселяв сумну темну свiтлицю (І. Нечуй-Левицький); В електричних кип'ятильниках поблискували ясним нікелевим лиском інструменти (Ю. Смолич).

Бездоганність зовнішнього вигляду й манер, показний блиск зовнішності. Сміються очі... Чорне, з здоровим лиском обличчя... (Остап Вишня); – До вашої, капітане, бездоганної виправки, до вашого парадного лиску чогось не дістає... ну, щоб ви були справжнім помначштабу [помічником начальника штабу] (Є. Доломан); І все [чепуріння] для того, щоб у вечірніх залах, в тісняві й літняві [спекоті] вмить позбутися свого лиску, втратити все набуте такою старанністю впродовж дня (П. Загребельний); На відміну від інших, я бачив Копитка практично наскрізь, і його зовнішній лиск не міг ввести мене в оману (В. Хрущак).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 490.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/p/4/490/2