Відмінності між версіями «Трудитися»

Версія за 15:11, 8 листопада 2021

Труди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Трудиться, работать. Хто трудиться, той не журиться. Посл.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ТРУДИТИСЯ, труджуся, трудишся, недок.

1. Наполегливо, старанно працювати (про людину). Ми трудились, кожен на своїй ділянці, допомагаючи своєю працею героїчній боротьбі нашого народу (Павло Тичина, III, 1957, 293); У сільській бібліотеці позбирались читачі, Повернувшися із поля, де трудились до зорі (Ярослав Шпорта, Твої літа, 1950, 54); * Образно. Трудилися [вітряки] з ранку до пізньої ночі, викидаючи з своїх камінних душ теплі струмочки запашної муки (Михайло Стельмах, I, 1962, 145).

2. коло (біля) чого, над чим. Докладати багато зусиль, щоб зробити, створити, розв'язати що-небудь. Легким способом прийти до маєтку, покористуватися чужим, загарбати те, коло чого сам не трудився, — оце був його ідеал (Іван Франко, VII, 1951, 125); Прийшов (знизився!) [Нестор] зарадитись в одній математичній задачі, котрої не міг розв'язати, хоч і як трудився над нею (Ольга Кобилянська, III, 1956, 81); // у сполуч. зі сл. руки. Старанно, дбайливо виконувати якусь роботу. [Фаон:] Та все ж над ним [подарунком] трудились любі руки (Леся Українка, III, 1952, 726); Все життя їхні чорні руки трудилися біля золотого зерна (Михайло Стельмах, II, 1962, 15).

3. розм. Завдавати собі клопоту чим-небудь; турбуватися. Він [дядько] може завезти в Криницю. Ми щиро дякуємо: не варто трудитись, підемо пішки... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 235); Первоцвіт.. рушив було до людей, щоб покликати на майданчик, але Горецький зупинив його: — Не трудіться, добродію, то прийшли міські гаволови... (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 10).

WorldwideDictionary.org

СИНОНІМИ

ПРАЦЮВА́ТИ (затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей), ПРАЦЮВА́ТИСЯзаст.; ТРУДИ́ТИСЯ, ШТУРМУВА́ТИщо, ТРУЖДА́ТИСЯзаст. (старанно, наполегливо); РОБИ́ТИ (перев. про фізичну працю); ПРІ́ТИрозм.,ПОТІ́ТИрозм.,МОЗО́ЛИТИСЯрозм., ГАРУВА́ТИ[ГЕРУВА́ТИ][ГИРУВА́ТИ]заст., КРЯ́ЖИТИдіал., УВИХА́ТИСЯ[ВВИХА́ТИСЯ]діал. (важко, напружено, без відпочинку); ДБА́ТИрозм. (перев. заробляючи). Чесно трудиться Порфир. Ревно працює сам, не дає лінуватися і своєму підручному (О. Гончар); І молодий, що тільки перший рік учителює, вчитель і сторож Кирило Криворукий працюються з усієї сили (Б. Грінченко); - Доведеться їхати до Києва. Там штурмуватиму свою тему (П. Автомонов); Заверховодили пани Польські в Гетьманському, як у себе на царстві.. І все кругом мовчало, терпіло, слухало й робило (Панас Мирний); - Дивлюся, а серед них [бандитів] Мартин, синок нашого сільського дуки, а я в нього з самого дитинства у наймах прів (Ю. Збанацький); Се певно якась учителька, що мозолиться цілу днину з дітьми (О. Кобилянська); Гарував [Матвій] день повз день і запрацьовані гроші складав в дерев’яну скриньку під ліжком (Мирослав Ірчан); Коло худоби треба ходити і день і ніч, а ви будете доста мати на своїй голові, хоч би Сава й як ураз із вами увихався (О. Кобилянська); [Тірца:] А ти будуй нову для себе хату, не на могилу, на оселю дбай, щоб не була чужою в ріднім краю (Леся Українка).

ПРАЦЮВА́ТИде (виконувати певні обов’язки на якійсь роботі, службі), ТРУДИ́ТИСЯ, РОБИ́ТИрозм., ОРУ́ДУВАТИрозм.; СЛУЖИ́ТИ, ПРОБУВА́ТИ (також ким - про розумову діяльність, обслуговування тощо); ЗАЙМА́ТИ, ОБІЙМА́ТИ, ПОСІДА́ТИ (зі сл. посаду, місце). Фабрика велика. Працюють 130 душ, є кілька машин (М. Коцюбинський); [Матильда:] Ви тут працюєте чи відпочиваєте? [Жанна:] Тружусь. Стенографую великі слова місцевого начальства (О. Корнійчук); Народ робив у полю (І. Франко); Попросив [садівник] собі кількох дівчат, що вже менше мали роботи на інших ділянках господарства, і разом з ними почав орудувати (П. Дорошко); Пробуваючи послушником у грецьких монастирях, він добре знав, що ховається в тих пічурках (І. Нечуй-Левицький).

СЛОВОПЕДІЯ

ЗАЙМАТИСЯ , ПРАЦЮВАТИ , РОБИТИ , НАВЧАТИСЯ , ТРУДИТИСЯ

1. Трудиться тільки людина

Слово трудитися має вужчу сферу застосування, ніж синонімічне йому працювати. І вживається тільки стосовно діяльності людей. Введене в текст, воно створює відтінок піднесеності: трудитися в ім’я України, трудитися на совість. Стилістично нейтральне дієслово працювати характеризує роботу як затрату фізичної та розумової енергії на створення матеріальних, духовних цінностей. Доречне тоді, коли йдеться про час, місце, знаряддя праці: (працювати до десятої вечора, працювати в редакції, працювати пензлем), про перебування особи на службі (працювати ливарником у цеху). Вживається з численними прийменниками, які надають йому тонких значеннєвих нюансів: працювати для кого, чого, на кого... Це дієслово позначає не тільки роботу людини, а й окремих частин її тіла, органів: працювати руками, ногами, працюють печінка, шлунок. На відміну від трудитися передає також дію машин, механізмів: конвеєр працює справно, ліфт не працює як слід.

2. Займатися – працювати, робити, навчатися

Дієслово займатися стало просто-таки універсальним. Поширюючи без потреби значеннєвий масштаб цього слова, витискуємо ним з ужитку здавна відомі українські вислови. Наприклад, кажемо: займатися торгівлею замість торгувати, займатися ремонтом замість ремонтувати, лагодити, займатися своєю справою замість робити свою справу (діло). Це надає мовленню одноманітності й звужує, збіднює наші лексично-виражальні можливості. Основне значення дієслова займатися – "загорятися, спалахувати". "І в той час скирти і клуня зайнялися" (Тарас Шевченко). Від нього походять займистий, займистість, легкозаймистий, незаймистий. Щодо омонімічного займатися, яке набуло нового змісту шляхом метафоризації, то воно використовується набагато рідше і слушне тоді, коли мовиться про захоплення, зацікавлення: займатися співом, займатися спортом. У інших випадках годиться застосовувати слова: провадити, працювати, навчатися, робити, братися і под. Не займатися реставрацією, а провадити її; не займатися якоюсь темою, а працювати над нею; не займатися на курсах, а навчатися; не займатися самим собою, а братися за самого себе.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання