Відмінності між версіями «Задумуватися»
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Думать1.jpg |x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: |x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець2.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець2.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 19:11, 7 листопада 2021
Задумуватися, -муюся, -єшся, сов. в. заду́матися, -маюся, -єшся, гл.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗАДУ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАДУ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Зосереджено думати, розмірковувати над чимось, про кого-, що-небудь. Він почав задумуватися над становищем Регіни (Іван Франко, VI, 1951, 263); Коли людина опиняється на лоні природи, вона стає мрійливою, вона задумується про великі відстані та інші планети, про неосяжність світу і короткочасність життя людини... (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 193); Івась задумався, чи йти йому, чи ні (Панас Мирний, I, 1954, 245); — Цікаво, хто вони? — задумалась Шура. — Може, серед них лежать саме ті, що зачинали війну..? (Олесь Гончар, III, 1959, 419); // безос. — І нащо цьому Гнату задумалось кат зна якого агітатора привозити? — дивується хтось у сінях (Михайло Стельмах, I, 1962, 373); // Впадати, поринати в задуму, роздуми. — Не задумуйсь, дочко, заздалегідь! Тобі саме гулять та співати, та танець виводить, а не думи думать (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 320); Дивувалась [мати], що се таке Мар'яну спіткало? Чи не пристріт? Сяде шити — Не те вишиває; Замість Гриця, задумавшись, Петруся співає (Тарас Шевченко, I, 1963, .151); * Образно. Тут очерет, латаття, оситняк. Вода спинилась — не біжить, не рине, Задумалася (Максим Рильський, II, 1960, 118). Не задумуючись — не вагаючись, рішуче. Яру не можна було обійти, все рівно треба перебратися, і Тимко, не задумуючись, плигнув униз (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 467).
2. тільки недок. Пас. до задумувати 1.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Заду́муватися, -муюся, -єшся, сов. в. заду́матися, -маюся, -єшся, гл. Задумываться, задуматься. Задумавсь, як собака в човні. Ном. Насильно над квітками та зіллями сидить, задумався. МВ. ІІ. 16.
Ілюстрації
|
[[Зображення: |x140px]] | 
|
