Відмінності між версіями «Згоїти»
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube| 4dMt6eqXiuM}} |
| − | ===[ | + | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%BD%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]=== |
| + | |||
| + | [[Категорія:Зг]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2021 року]] | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Поточна версія на 15:33, 7 листопада 2021
Згоїти, -го́ю, -їш, гл. Теж саме, що загоїти, загоювати.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗАГОЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАГОЇТИ, ою, оїш, док., перех. Виліковувати ушкоджені місця, рани на тілі; гоїти. Він кілька місяців пролежав у лазаретах, загоюючи рану, одержану в бою з партизанами (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 126); Хіба я можу чародійським словом загоїти всі рани, спинити всю кров, згасити всі пожежі?.. (Іван Франко, II, 1950, 63); * Образно. Радянська возз'єднана Україна відбудовується, загоює страшні рани, фашистами заподіяні (Остап Вишня, I, 1956, 293); — Випий трошки сього зілля — Все лихо загоїть (Тарас Шевченко, I, 1951, 52); — Ватю, серце, не говори так! І рани гояться, і серце можна загоїти!.. — втішала мати (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 142).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Зго́їти, -го́ю, -їш, гл. Залікувати.
Ілюстрації
|
|
|
