Відмінності між версіями «Кляштор»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 22: Рядок 22:
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
+
 
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
  

Версія за 20:56, 5 листопада 2021

Кляштор, -ра, м. Католическій монастырь. Будувать кляштори і костьоли. Стор. МПр. 45.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Сучасні словники

Український літературний словник словник

КЛЯ́ШТОР, у, ч. Католицький монастир. Багацько вже захопили [ляхи] православних церков і монастирів і поперероблювали їх на костьоли і кляштори (Стор., І, 1957, 366); Згадалася петиція настоятеля кляштору, підписана духовенством усіх трьох костьолів міста (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 170).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 195.


Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Кляштор Кляштор (польск. klasztor, чеш. klášter, белор. кляштар — «монастырь», от нем. Kloster «монастырь, обитель» от лат. claustrum «закрытое место») — слово в польском, чешском и белорусском языках, обозначающее (католический) монастырь.

В связи с распространённостью в Польше (а также в Белоруссии и на Украине) католицизма в русскоязычных текстах часто употребляется как синоним польского, украинского, белорусского католического монастыря. кляштор


Кляштор (польс.)

1. Католицький монастир у вигляді храму, до бічного входу котрого прилягав двір, оточений келіями та учбовими приміщеннями. Зводився у Польщі.

2. Келії монахів або монахинь у католицькому монастирі.

Ілюстрації

Кляштор 1.jpg Кляштор 2.jpg Кляштор 3.jpg Кляштор 4.jpg

Цікаві факти

Замок-Кляштор

Вважається, що до середини XVI століття на території сучасного Буданова було маленьке поселення Скомрось над Серетом. Здавна поряд пролягало два ординських шляхи – Чорний і Кучманський. У 1549 році король Сигізмунд Август своїм привілеєм дозволив дружині галицького воєводи Якуба Будзановського Катерині зі Злотника перейменувати Скомрось на місто Будзан. Іноді назву пов’язують зі словом “бундза” – головка овечого сиру.

Але Будзановський із якихось причин вирішив закласти нове місто трохи північніше – на лівому березі Серету. Відтоді й починається історія містечка, яке відразу ж отримало Магдебурзьке право й початково звалося Злотня Будзановська. Приблизно 1550 року Якуб Будзановський звів на високому лівому березі Серету дерев’яну фортецю. Тому замок не витримав набігів татар – згорів.

Більше читайте тут: [1]