Відмінності між версіями «Скаженюка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Скаженюка1.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець1.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець1.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець2.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець2.png|x140px]] | ||
Версія за 16:43, 5 листопада 2021
Скаженюка, -ки, ж. Скажена тварина. Мов та скаженюка.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СКАЖЕНЮ́КА, и, чол. і жін., розм. Хвора на сказ тварина. * У порівняннях. Наперед усіх вбігла невістка. Біжить, аж засапалася, очі витріщила, сичить, як гадюка, плига, як та жаба, а піна з рота, як у тієї скаженюки... (Любов Яновська, I, 1959, 87).
Ілюстрації
|
|
|
