Відмінності між версіями «Хижість»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Академічний тлумачний словник української мови) |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
=Академічний тлумачний словник української мови= | =Академічний тлумачний словник української мови= | ||
| − | ХИЖІСТЬ, жості, ж. Властивість за знач. хижий. Заборола впали два; В пролом той половці впали І тут тільки показали Хижість тигра й силу льва [лева] (Фр., XIII, 1954, 372); Він наводив своєю силою й хижістю страх на самих навіть одважних (Коцюб., І, 1955, 438); [Лукаш:] Іще говорить про хижість, про лукавство,- вже б мовчала! (Л. Укр., III, 1952, 238); - Може, ти чув, хто палив панські стоги? - Не чув. - Навіть не чув? - здивувався управитель. Враз його очі повужчали, а штучні краплини сміху в них перетопились у хижість (Стельмах, І, 1962, 464). | + | ''ХИЖІСТЬ'', жості, ж. Властивість за знач. хижий. Заборола впали два; В пролом той половці впали І тут тільки показали Хижість тигра й силу льва [лева] (Фр., XIII, 1954, 372); Він наводив своєю силою й хижістю страх на самих навіть одважних (Коцюб., І, 1955, 438); [Лукаш:] Іще говорить про хижість, про лукавство,- вже б мовчала! (Л. Укр., III, 1952, 238); - Може, ти чув, хто палив панські стоги? - Не чув. - Навіть не чув? - здивувався управитель. Враз його очі повужчали, а штучні краплини сміху в них перетопились у хижість (Стельмах, І, 1962, 464). |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 18:42, 4 листопада 2021
Хижість, -жости, ж. Хищность. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник української мови
ХИЖІСТЬ, жості, ж. Властивість за знач. хижий. Заборола впали два; В пролом той половці впали І тут тільки показали Хижість тигра й силу льва [лева] (Фр., XIII, 1954, 372); Він наводив своєю силою й хижістю страх на самих навіть одважних (Коцюб., І, 1955, 438); [Лукаш:] Іще говорить про хижість, про лукавство,- вже б мовчала! (Л. Укр., III, 1952, 238); - Може, ти чув, хто палив панські стоги? - Не чув. - Навіть не чув? - здивувався управитель. Враз його очі повужчали, а штучні краплини сміху в них перетопились у хижість (Стельмах, І, 1962, 464).
