Відмінності між версіями «Мряка»
(Створена сторінка: '''Мря́ка, -ки, '''''ж. ''Густой туманъ съ мелкимъ дождемъ. ''Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і х...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Мря́ка, -ки, '''''ж. ''Густой туманъ съ мелкимъ дождемъ. ''Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. ''Шевч. 657. Ум. '''Мрячка. ''' | '''Мря́ка, -ки, '''''ж. ''Густой туманъ съ мелкимъ дождемъ. ''Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. ''Шевч. 657. Ум. '''Мрячка. ''' | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/mech '''Академічний тлумачний словник української мови'''] | ||
| + | |||
| + | МРЯКА, и, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. Густий дрібний дощ, краплини якого немов перебувають у завислому стані. Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Тарас Шевченко, II, 1963, 411); Холодна дрібненька мряка сіялась з неба (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 86); Накрапав той надокучливий дрібненький дощик, який у нас на Україні зовуть мрякою (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 157). | ||
| + | |||
| + | 2. Те саме, що імла; туман. Надворі вже був день, але крізь густу мряку годі було на кілька кроків людей пізнати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 159); * У порівняннях. Коли вечір осінній млою-мрякою повисне над містечком, хати нижче стріхи тоді на очі насувають, в сутіні загортаються (Андрій Головко, I, 1957, 140). | ||
| + | |||
| + | [http://slovopedia.org.ua/29/53404/15598.html '''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)'''] | ||
| + | |||
| + | МРЯКА - атмосферні опади, що складаються з дуже вел. кількості водяних крапель (діаметром 0,1-0,5 мм); м. випадає з шаруватих хмар. | ||
| + | |||
| + | [http://slovopedia.org.ua/41/53404/267998.html '''Словник синонімів'''] | ||
| + | |||
| + | МРЯКА - морок, пітьма, темрява, темінь, ур. тьма, д. померки; (імла) мряковина, туман, мла; (дрібний дощ) мрячка, мжичка, сльота. | ||
| + | |||
[[Категорія:Мр]] | [[Категорія:Мр]] | ||
Версія за 16:52, 29 листопада 2013
Мря́ка, -ки, ж. Густой туманъ съ мелкимъ дождемъ. Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. Шевч. 657. Ум. Мрячка.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник української мови
МРЯКА, и, жін.
1. Густий дрібний дощ, краплини якого немов перебувають у завислому стані. Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Тарас Шевченко, II, 1963, 411); Холодна дрібненька мряка сіялась з неба (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 86); Накрапав той надокучливий дрібненький дощик, який у нас на Україні зовуть мрякою (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 157).
2. Те саме, що імла; туман. Надворі вже був день, але крізь густу мряку годі було на кілька кроків людей пізнати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 159); * У порівняннях. Коли вечір осінній млою-мрякою повисне над містечком, хати нижче стріхи тоді на очі насувають, в сутіні загортаються (Андрій Головко, I, 1957, 140).
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
МРЯКА - атмосферні опади, що складаються з дуже вел. кількості водяних крапель (діаметром 0,1-0,5 мм); м. випадає з шаруватих хмар.
МРЯКА - морок, пітьма, темрява, темінь, ур. тьма, д. померки; (імла) мряковина, туман, мла; (дрібний дощ) мрячка, мжичка, сльота.
