Відмінності між версіями «Хрипко»
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 18:38, 3 листопада 2021
Хрипко, нар. Хрипло. Левиц. І. 119. Хрипко йде сопілка. Кіев. у. Ум. Хрипкенько.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ХРИ́ПКО. Присл. до хрипки́й 1, 2. Німа тиша. Хтось хрипко кашлянув і змовк (Вас., III, 1960, 209); Коли батько озвався до Дарки «чого тобі?», голос його бринів так хрипко й понуро (Л. Укр., III, 1952, 639); В зелених кущах заспівав соловейко раз — та й замовк, вдруге — трохи хрипко, втретє — розкотився й розливсь голосно та дрібно (Н.-Лев., І, 1956, 65); Кудлатий пес, з реп’яхами в хвості, кинувся до воріт і хрипко загавкав (Панч, В дорозі, 1959, 40); Великий річковий гайворон хрипко крумкнув, стрибнув кілька разів по мокрому піску, важко злетів над водою (Мушк., День.., 1967, 88); Трембіта співає голосно, хрипко й сумно (Ільч., Вибр., 1948, 51); Паротяг хрипко, немов перестуджений, загув (Досв., Вибр., 1959, 33). ХРИ́ПКО. Присл. до хрипкий 1, 2. Німа тиша. Хтось хрипко кашлянув і змовк (Степан Васильченко, III, 1960, 209); Коли батько озвався до Дарки «чого тобі?», голос його бринів так хрипко й понуро (Леся Українка, III, 1952, 639); В зелених кущах заспівав соловейко раз — та й замовк, вдруге — трохи хрипко, втретє — розкотився й розливсь голосно та дрібно (Нечуй-Левицький, I, 1956, 65); Кудлатий пес, з реп'яхами в хвості, кинувся до воріт і хрипко загавкав (Петро Панч, В дорозі, 1959, 40); Великий річковий гайворон хрипко крумкнув, стрибнув кілька разів по мокрому піску, важко злетів над водою (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 88); Трембіта співає голосно, хрипко й сумно (Олександр Ільченко, Вибр., 1948, 51); Паротяг хрипко, немов перестуджений, загув (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 33).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 145. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 145.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 145. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 145.
