Відмінності між версіями «Гордівниця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | <big>'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''</big> | ||
| + | |||
| + | ГОРДІВНИ́ЦЯ, і, жін., розм. Жіночий рід до гордівник. Спитала б, може, люба гордівниця: «А хто сей красень, що іде з відерцем?» (Леся Українка, IV, 1954, 270); Чом проходиш мимо, строга гордівниця, Школи ремісничої краща випускниця? (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 41). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 127. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 12:29, 3 листопада 2021
Гордівниця, -ці, ж. Гордая жінка. Фемінитив від слова гордий
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГОРДІВНИ́ЦЯ, і, жін., розм. Жіночий рід до гордівник. Спитала б, може, люба гордівниця: «А хто сей красень, що іде з відерцем?» (Леся Українка, IV, 1954, 270); Чом проходиш мимо, строга гордівниця, Школи ремісничої краща випускниця? (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 41).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 127.
Ілюстрації
|
|
|
|
