Відмінності між версіями «Віншування»
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | [http://sum.in.ua/s/vinshuvannja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | + | <big>[http://sum.in.ua/s/vinshuvannja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]</big><big></big> |
| + | |||
1. ВІНШУВА́ННЯ, я, сер., рідко. Те саме, що поздоровлення; вітання. Віншування Миколи Тарновського почалося сердечною промовою Юрія Смолича (Літературна Україна, 8.I 1965, 2). | 1. ВІНШУВА́ННЯ, я, сер., рідко. Те саме, що поздоровлення; вітання. Віншування Миколи Тарновського почалося сердечною промовою Юрія Смолича (Літературна Україна, 8.I 1965, 2). | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 678. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 678. | ||
| − | [https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=14640&page=475 Словник української мови у 20 томах] | + | <big>[https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=14640&page=475 Словник української мови у 20 томах]</big><big></big> |
| + | |||
2. 1. ВІНШУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. віншува́ти. Гостини та іменини, банкети та гулянки, веселі віншування та стіл, вино рікою, і довгий час ніхто .. не підозрював, що за всім тим плине зовсім інше життя (Ю. Мушкетик); До того дня малий мандрівник і не чув ніколи за один раз стільки хвалебних слів і віншувань (Ю. Логвин); Віншування Миколи Тарновського почалося сердечною промовою Юрія Смолича (з газ.). | 2. 1. ВІНШУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. віншува́ти. Гостини та іменини, банкети та гулянки, веселі віншування та стіл, вино рікою, і довгий час ніхто .. не підозрював, що за всім тим плине зовсім інше життя (Ю. Мушкетик); До того дня малий мандрівник і не чув ніколи за один раз стільки хвалебних слів і віншувань (Ю. Логвин); Віншування Миколи Тарновського почалося сердечною промовою Юрія Смолича (з газ.). | ||
2. Традиційні атрибути урочистого вітання шанованих гостей; хліб-сіль. Богдан стрибнув з коня й ступив до дівчини, та подала йому віншування й схилилася в низькому поклоні (І. Білик). | 2. Традиційні атрибути урочистого вітання шанованих гостей; хліб-сіль. Богдан стрибнув з коня й ступив до дівчини, та подала йому віншування й схилилася в низькому поклоні (І. Білик). | ||
| − | [http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Знаки української етнокультури : словник-довідник] | + | <big>[http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Знаки української етнокультури : словник-довідник]</big><big></big> |
| + | |||
3. Віншува́ння — урочисте поздоровлення, вітання; народна творчість багата на вітальні формули-вислови: «Віншую вас цим Новим роком», «Здорові будьте!», «Здоровенькі будьмо та себе не гудьмо!», «Скільки літ, скільки зим [минуло]!», «Хліб-сіль!», «Добрий вечір добрим людям!»; серед них багато жартівливих, іронічних, каламбурних: «Здрастуй хоч такий, коли кращого немає!», «— День добрий! — День добрий, з ким добрий, а з вами не порадна година!», «Віншую, віншую, бо пироги чую»; на Гуцульщині — весільний обряд, що йшов услід вінкобран, тобто передавання молодому вінка, сплетеного в молодої, після того як молодому вже була пришита «квітка» до кресані, а молода отримала свій вінок; обряд символізував кінець парубоцтва. | 3. Віншува́ння — урочисте поздоровлення, вітання; народна творчість багата на вітальні формули-вислови: «Віншую вас цим Новим роком», «Здорові будьте!», «Здоровенькі будьмо та себе не гудьмо!», «Скільки літ, скільки зим [минуло]!», «Хліб-сіль!», «Добрий вечір добрим людям!»; серед них багато жартівливих, іронічних, каламбурних: «Здрастуй хоч такий, коли кращого немає!», «— День добрий! — День добрий, з ким добрий, а з вами не порадна година!», «Віншую, віншую, бо пироги чую»; на Гуцульщині — весільний обряд, що йшов услід вінкобран, тобто передавання молодому вінка, сплетеного в молодої, після того як молодому вже була пришита «квітка» до кресані, а молода отримала свій вінок; обряд символізував кінець парубоцтва. | ||
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 98. | Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 98. | ||
Версія за 19:48, 30 жовтня 2021
Віншува́ння, -ня, с. Поздравленіе.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. ВІНШУВА́ННЯ, я, сер., рідко. Те саме, що поздоровлення; вітання. Віншування Миколи Тарновського почалося сердечною промовою Юрія Смолича (Літературна Україна, 8.I 1965, 2). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 678.
Словник української мови у 20 томах
2. 1. ВІНШУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. віншува́ти. Гостини та іменини, банкети та гулянки, веселі віншування та стіл, вино рікою, і довгий час ніхто .. не підозрював, що за всім тим плине зовсім інше життя (Ю. Мушкетик); До того дня малий мандрівник і не чув ніколи за один раз стільки хвалебних слів і віншувань (Ю. Логвин); Віншування Миколи Тарновського почалося сердечною промовою Юрія Смолича (з газ.).
2. Традиційні атрибути урочистого вітання шанованих гостей; хліб-сіль. Богдан стрибнув з коня й ступив до дівчини, та подала йому віншування й схилилася в низькому поклоні (І. Білик).
Знаки української етнокультури : словник-довідник
3. Віншува́ння — урочисте поздоровлення, вітання; народна творчість багата на вітальні формули-вислови: «Віншую вас цим Новим роком», «Здорові будьте!», «Здоровенькі будьмо та себе не гудьмо!», «Скільки літ, скільки зим [минуло]!», «Хліб-сіль!», «Добрий вечір добрим людям!»; серед них багато жартівливих, іронічних, каламбурних: «Здрастуй хоч такий, коли кращого немає!», «— День добрий! — День добрий, з ким добрий, а з вами не порадна година!», «Віншую, віншую, бо пироги чую»; на Гуцульщині — весільний обряд, що йшов услід вінкобран, тобто передавання молодому вінка, сплетеного в молодої, після того як молодому вже була пришита «квітка» до кресані, а молода отримала свій вінок; обряд символізував кінець парубоцтва. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 98.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
.Іншими мовами
ENGLISH
https://www.oxfordlearnersdictionaries.com/definition/english/congratulation?q=congratulation
congratulation noun
/kənˌɡrætʃəˈleɪʃn/ /kənˌɡrætʃəˈleɪʃn/
1.congratulations [plural] a message congratulating somebody (= saying that you are happy about their good luck or success) to offer/send your congratulations to somebody
2. Congratulations! used when you want to congratulate somebody ‘We're getting married!’ ‘Congratulations!’ Congratulations on your exam results!
3. [uncountable] the act of congratulating somebody a letter of congratulation
DEUTSCH
https://www.duden.de/rechtschreibung/Glueckwunsch
Glückwunsch, der Wunsch für Glück und Wohlergehen zu einem besonderen Fest oder Ausdruck der freudigen Anteilnahme an einem Erfolg, einer Leistung, einem freudigen Ereignis o. Ä.
Див. також
https://www.pisni.org.ua/songs/2294515.html
https://korali.info/usna-tvorchist/originalni-vinshuvannya-do-rizdva.html
Цікаві факти
1.Головні атрибути Різдва - колядки. Проте мало хто знає, що кожна колядка має завершуватися віншуванням – побажанням родині достатку, але під цим розуміється, щоби родина була здоровою, щоб родили добрі врожаї, велася худоба, були мир, добро і злагода.
2.Традиція віншування чоловіків з іменинами «чугою» адресується дорослим господарям, які користуються авторитетом у громади. Напередодні свята чоловікові вішають на ворота зрубане деревце ялинки чи сосни, прикрашають його паперовими ружками (раніше прикрашали фарбованою вовною), а вершок деревця вінчається «гонором» - запискою з натяком на авторів привітання, калач, вишита сорочка чи рушник. Процес вішання деревця таємний, господар не повинен цього бачити, привітання, за задумом, він повинен виявити аж у день іменин, а відтак відгадати хто його привітав та почастувати їх.
3. ВІНШУВА́ТИ «вітати, поздоровляти» українське слово через польське посередництво запозичене з середньоверхньонімецької мови; свн. wünschen «бажати, зичити» походить із двн. wunsken (звідси словенська форма), спорідненого з дангл. wӯscan «бажати», англ. wish, дісл. vēskja «тс.», далі з дінд. vāñchā «бажання», vánati (vanṓti) «бажає», лат. venus «любов, привабливість», хет. uenzi «coit»; усі форми, очевидно, з іє. *uen- «бажати, прагнути»; бр. віншава́ць «тс.», п. winszować «тс.; бажати, зичити», ч. vinšovati «бажати, зичити», слц. vinšovať «тс.», слн. vóščiti «вітати, зичити; (ст.) дозволити, допустити»
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/vinshuvannja
https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=14640&page=475
