Відмінності між версіями «Осквернити»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 449: | Рядок 449: | ||
2. '''Глумитися над чим-небудь високим, чистим.''' | 2. '''Глумитися над чим-небудь високим, чистим.''' | ||
| − | + | Усе ''оскверняє'' їх чобіт, їх ніж: І славне минуле, й прийдешнє натхнення! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 280); | |
[Ярослав:] Да буде мир! І богом я клянусь, Що кожного вразить моя сокира, Хто збаламутить Київ наш і Русь, Хто ''осквернить'' насильством справу миру (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 44); Не ''осквернивши'' слова всує, Бо в слові дума — не вода, По Слобожанщині мандрує Замріяний Сковорода (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 42); І вмираючи.., батько заповів йому: — На велику ріку випливай, сину. Рід наш чесний, роботящий не ''оскверни'' (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 593). | [Ярослав:] Да буде мир! І богом я клянусь, Що кожного вразить моя сокира, Хто збаламутить Київ наш і Русь, Хто ''осквернить'' насильством справу миру (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 44); Не ''осквернивши'' слова всує, Бо в слові дума — не вода, По Слобожанщині мандрує Замріяний Сковорода (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 42); І вмираючи.., батько заповів йому: — На велику ріку випливай, сину. Рід наш чесний, роботящий не ''оскверни'' (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 593). | ||
Версія за 13:50, 30 жовтня 2021
Осквернити, -ся. См. Оскверняти, -ся.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Порушувати чистоту, святість кого-, чого-небудь; опоганювати.
Бурхливі крики обурення і гніву потрясали запорозьку раду . — Бреше він, пани-брати, не може бути, щоб таї: страшно оскверняли святу паску... (Олександр Довженко, I, 1958, 230); — Во ім'я господа Христа І матері його святої! Ляхи прийшли на нас войною [війною]! Святиє [святії] божії міста! Ксьондзи скажені осквернили! (Тарас Шевченко, II, 1963, 250); Для правовірного мусульманина узбека.. важко було навіть збагнути думкою таку подію [обводнення пустелі], щоб не осквернити вірувань батьків (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 25).
2. Глумитися над чим-небудь високим, чистим.
Усе оскверняє їх чобіт, їх ніж: І славне минуле, й прийдешнє натхнення! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 280); [Ярослав:] Да буде мир! І богом я клянусь, Що кожного вразить моя сокира, Хто збаламутить Київ наш і Русь, Хто осквернить насильством справу миру (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 44); Не осквернивши слова всує, Бо в слові дума — не вода, По Слобожанщині мандрує Замріяний Сковорода (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 42); І вмираючи.., батько заповів йому: — На велику ріку випливай, сину. Рід наш чесний, роботящий не оскверни (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 593).
Ілюстрації
|
|
|
|
