Відмінності між версіями «Селечко»
(Додані тлумачення слова Село) |
|||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ||
− | СЕЛО, а, с. 1. Населений пункт (звичайно великий) неміського типу, жителі якого займаються перев. обробітком землі. Мов оазис, в чистім полі Село зеленіє (Шевч., II, 1963, 172); Ось під нами Черемош ізвився.. Над ним в святочному спокою Гріється мале село гуцульське (Фр., XIII, 1954, 329); Все село було видко, як на долоні, з усіма білими хатами, з клунями, з церквою, з садками й вербами (Н.-Лев., II, 1956, 196); | + | СЕЛО, а, с. 1. Населений пункт (звичайно великий) неміського типу, жителі якого займаються перев. обробітком землі. ''Мов оазис, в чистім полі Село зеленіє'' (Шевч., II, 1963, 172); ''Ось під нами Черемош ізвився.. Над ним в святочному спокою Гріється мале село гуцульське'' (Фр., XIII, 1954, 329); ''Все село було видко, як на долоні, з усіма білими хатами, з клунями, з церквою, з садками й вербами'' (Н.-Лев., II, 1956, 196); В''еликі перетворення сталися в селах України. Замість старих, приземкуватих хатинок виросли в них добре впорядковані будинки на дві-три, а то й чотири кімнати. З'явились нові школи, лікарні, магазини'' (Рад. Укр., 24.II 1962, 3). |
− | 2. Сільська місцевість взагалі. Соціал-демократія, в усякому разі, повинна зробити все для розвинення свідомості найширших верств селянства, для зрозуміння ними класової боротьби, яка відбувається на селі (Ленін, 15, 1971, 76); Село цікавить його [І. Франка] не з етнографічного боку, як попередніх письменників, він не ідеалізує сільського життя (Коцюб., III, 1956, 36); Широке застосування техніки докорінно змінило обличчя села, технічний рівень життя населення (Хлібороб Укр., 6, 1969, 36). | + | |
− | 3. збірн. Жителі села, сільської місцевості. Опріч дівчат, приходили провідувати Оксану і жінки, і молодиці, бо Оксану усі селом любили (Кв.-Осн., II, 1956, 444); Одірвали [рідних] від Кармеля, укинули його у візок і повезли шляхом, а все-усе село знялося, наче рій, і гудучи дивилося услід (Вовчок, І, 1955, 362); Половина села не орала й не сіяла того року (Н.-Лев., II, 1956, 260); Несподівано прийшов Василенко, якого вже розшукувало все село (Стельмах, II, 1962, 363); Щоранку чередник піднімав село на ноги (Томч., Жменяки, 1964, 199). | + | 2. Сільська місцевість взагалі. ''Соціал-демократія, в усякому разі, повинна зробити все для розвинення свідомості найширших верств селянства, для зрозуміння ними класової боротьби, яка відбувається на селі'' (Ленін, 15, 1971, 76); ''Село цікавить його'' [І. Франка] ''не з етнографічного боку, як попередніх письменників, він не ідеалізує сільського життя'' (Коцюб., III, 1956, 36); ''Широке застосування техніки докорінно змінило обличчя села, технічний рівень життя населення'' (Хлібороб Укр., 6, 1969, 36). |
+ | |||
+ | 3. збірн. Жителі села, сільської місцевості. ''Опріч дівчат, приходили провідувати Оксану і жінки, і молодиці, бо Оксану усі селом любили'' (Кв.-Осн., II, 1956, 444); ''Одірвали [рідних] від Кармеля, укинули його у візок і повезли шляхом, а все-усе село знялося, наче рій, і гудучи дивилося услід'' (Вовчок, І, 1955, 362); ''Половина села не орала й не сіяла того року'' (Н.-Лев., II, 1956, 260); ''Несподівано прийшов Василенко, якого вже розшукувало все село'' (Стельмах, II, 1962, 363); ''Щоранку чередник піднімав село на ноги'' (Томч., Жменяки, 1964, 199). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 13:03, 27 жовтня 2021
Се́лечко, -ка, с. Ум. отъ змен . пестливе від село. Село - один із видів населених пунктів в Україні та деяких інших країнах, найменша адміністративно-територіальна одиниця в Україні та Білорусі, одна з найдавніших назв поселень у слов'ян. У Київській Русі — княжий маєток.
Синоніми : просілок , поселення , слобода , підгородня
Зміст
Сучасні словники
СЕЛО, а, с. 1. Населений пункт (звичайно великий) неміського типу, жителі якого займаються перев. обробітком землі. Мов оазис, в чистім полі Село зеленіє (Шевч., II, 1963, 172); Ось під нами Черемош ізвився.. Над ним в святочному спокою Гріється мале село гуцульське (Фр., XIII, 1954, 329); Все село було видко, як на долоні, з усіма білими хатами, з клунями, з церквою, з садками й вербами (Н.-Лев., II, 1956, 196); Великі перетворення сталися в селах України. Замість старих, приземкуватих хатинок виросли в них добре впорядковані будинки на дві-три, а то й чотири кімнати. З'явились нові школи, лікарні, магазини (Рад. Укр., 24.II 1962, 3).
2. Сільська місцевість взагалі. Соціал-демократія, в усякому разі, повинна зробити все для розвинення свідомості найширших верств селянства, для зрозуміння ними класової боротьби, яка відбувається на селі (Ленін, 15, 1971, 76); Село цікавить його [І. Франка] не з етнографічного боку, як попередніх письменників, він не ідеалізує сільського життя (Коцюб., III, 1956, 36); Широке застосування техніки докорінно змінило обличчя села, технічний рівень життя населення (Хлібороб Укр., 6, 1969, 36).
3. збірн. Жителі села, сільської місцевості. Опріч дівчат, приходили провідувати Оксану і жінки, і молодиці, бо Оксану усі селом любили (Кв.-Осн., II, 1956, 444); Одірвали [рідних] від Кармеля, укинули його у візок і повезли шляхом, а все-усе село знялося, наче рій, і гудучи дивилося услід (Вовчок, І, 1955, 362); Половина села не орала й не сіяла того року (Н.-Лев., II, 1956, 260); Несподівано прийшов Василенко, якого вже розшукувало все село (Стельмах, II, 1962, 363); Щоранку чередник піднімав село на ноги (Томч., Жменяки, 1964, 199).
Ілюстрації
x140px | x140px |
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53701-selechko.html