Відмінності між версіями «Низовий»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | НИЗОВИ́Й, а, е. | + | НИЗОВИ́Й, а, е. - 1. Який дме низом або знизу, перев. від води (про вітер). Душно так, млосно... Коли б хоч легенький подих низового вітру приніс на своїх крилах прохолоду (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 180); Від Дніпра ледь повівав теплий низовий вітер (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 7). |
| − | + | 2. Розташований у низині (у 1 знач.) або нижче від чого-небудь. Ще раз глянули ми знизу на верх Шевченкової гори ... і поїхали низовою дорогою в Канів (Нечуй-Левицький, II, 1956, 387); Низові луки лівого берега до виднокругу залиті холодною чистою водою (Вадим Собко, Вогонь..., 1947, 99); Дніпровські плавні — це цілий край з низовими лісами, з намулистими лугами (Олесь Гончар, II, 1959, 372). | |
| − | + | ||
| − | 2. Розташований у низині (у 1 знач.) або нижче від чого-небудь. Ще раз глянули ми знизу на верх Шевченкової гори .. і поїхали низовою дорогою в Канів (Нечуй-Левицький, II, 1956, 387); Низові луки лівого берега до виднокругу залиті холодною чистою водою (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 99); Дніпровські плавні — це цілий край з низовими лісами, з намулистими лугами (Олесь Гончар, II, 1959, 372). | + | |
3. Який живе, перебувай в низов'ї ріки. — Варта низова з Дніпра шле звідомлення, що посол турецького султана Осман-ага минув сторожові лінії (Вітчизна, 4, 1947, 22); Ідуть полем, долами крутими Руські люди — з Дону побратими, А ще з ними низова голота (Андрій Малишко, Звени гора, 1959, 230). | 3. Який живе, перебувай в низов'ї ріки. — Варта низова з Дніпра шле звідомлення, що посол турецького султана Осман-ага минув сторожові лінії (Вітчизна, 4, 1947, 22); Ідуть полем, долами крутими Руські люди — з Дону побратими, А ще з ними низова голота (Андрій Малишко, Звени гора, 1959, 230). | ||
| − | Низове козацтво, іст. — запорізькі козаки, що жили в низов'ї Дніпра. Художнім досягненням П. Панча є детальний опис життя, побуту, звичаїв січового і низового козацтва (Історія української літератури, II, 1956, 450). | + | Низове козацтво, іст. — запорізькі козаки, що жили в низов'ї Дніпра. Художнім досягненням П. Панча є детальний опис життя, побуту, |
| + | звичаїв січового і низового козацтва (Історія української літератури, II, 1956, 450). | ||
4. Створений низькими звуками; подібний до баса. М'який низовий баритон [Казанцева] лащився до її душі, і все ще лунав глибоко, глибоко в серці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 138). | 4. Створений низькими звуками; подібний до баса. М'який низовий баритон [Казанцева] лащився до її душі, і все ще лунав глибоко, глибоко в серці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 138). | ||
| − | 5. Який обслуговує, безпосередньо зв'язаний з широкими народними масами. Роль низових осередків у житті нашої партії, в її боротьбі за побудову комунізму надзвичайно велика (Комуніст України, 4, 1963, 8); Партія мудро й послідовно спрямовує кожного керівного й низового працівника до діяльності творчої (Вітчизна, 6, 1962, 164); — Згодом довелося посопіти і на низовій роботі. Секретарював у сільраді (Олександр Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 70). | + | 5. Який обслуговує, безпосередньо зв'язаний з широкими народними масами. Роль низових осередків у житті нашої партії, в її боротьбі за побудову комунізму надзвичайно велика (Комуніст України, 4, 1963, 8); Партія мудро й послідовно спрямовує кожного керівного й низового працівника до діяльності творчої (Вітчизна, 6, 1962, 164); — Згодом довелося посопіти і на низовій роботі. Секретарював у сільраді (Олександр Ковінька, Чому я не сокіл..., 1961, 70). |
[[Категорія:Ни]] | [[Категорія:Ни]] | ||
Версія за 22:45, 26 жовтня 2021
НИЗОВИ́Й, а, е. - 1. Який дме низом або знизу, перев. від води (про вітер). Душно так, млосно... Коли б хоч легенький подих низового вітру приніс на своїх крилах прохолоду (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 180); Від Дніпра ледь повівав теплий низовий вітер (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 7).
2. Розташований у низині (у 1 знач.) або нижче від чого-небудь. Ще раз глянули ми знизу на верх Шевченкової гори ... і поїхали низовою дорогою в Канів (Нечуй-Левицький, II, 1956, 387); Низові луки лівого берега до виднокругу залиті холодною чистою водою (Вадим Собко, Вогонь..., 1947, 99); Дніпровські плавні — це цілий край з низовими лісами, з намулистими лугами (Олесь Гончар, II, 1959, 372).
3. Який живе, перебувай в низов'ї ріки. — Варта низова з Дніпра шле звідомлення, що посол турецького султана Осман-ага минув сторожові лінії (Вітчизна, 4, 1947, 22); Ідуть полем, долами крутими Руські люди — з Дону побратими, А ще з ними низова голота (Андрій Малишко, Звени гора, 1959, 230).
Низове козацтво, іст. — запорізькі козаки, що жили в низов'ї Дніпра. Художнім досягненням П. Панча є детальний опис життя, побуту,
звичаїв січового і низового козацтва (Історія української літератури, II, 1956, 450).
4. Створений низькими звуками; подібний до баса. М'який низовий баритон [Казанцева] лащився до її душі, і все ще лунав глибоко, глибоко в серці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 138).
5. Який обслуговує, безпосередньо зв'язаний з широкими народними масами. Роль низових осередків у житті нашої партії, в її боротьбі за побудову комунізму надзвичайно велика (Комуніст України, 4, 1963, 8); Партія мудро й послідовно спрямовує кожного керівного й низового працівника до діяльності творчої (Вітчизна, 6, 1962, 164); — Згодом довелося посопіти і на низовій роботі. Секретарював у сільраді (Олександр Ковінька, Чому я не сокіл..., 1961, 70).
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 411.
