Відмінності між версіями «Справджувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 6: Рядок 6:
 
''Важкувато було всій п'ятірці дівчат.. Та ніхто не сплохував: завтра Микола Дмитрович побачить, що і хіміки-аналітики, і лаборантки справдили його довір'я (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 341)''
 
''Важкувато було всій п'ятірці дівчат.. Та ніхто не сплохував: завтра Микола Дмитрович побачить, що і хіміки-аналітики, і лаборантки справдили його довір'я (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 341)''
 
#  у знач. пит. частки. Для вираження сумніву; ~жній, -я, -є. :
 
#  у знач. пит. частки. Для вираження сумніву; ~жній, -я, -є. :
1. Який є насправді істинний, дійсний.  
+
* Який є насправді істинний, дійсний.  
2. Який відповідає певним вимогам, є досконалістю, взірцем, ідеалом.  
+
* Який відповідає певним вимогам, є досконалістю, взірцем, ідеалом.  
3. Надзвичайно подібний до кого-, чого-н.
+
* Надзвичайно подібний до кого-, чого-н.
4. Яким повинен бути, який відповідає дійсності.
+
* Яким повинен бути, який відповідає дійсності.
  
 
[[Категорія:Сп]]
 
[[Категорія:Сп]]

Версія за 15:18, 26 жовтня 2021

Справджувати, -джую, -єш, сов. в. справдити, -джу, -диш, гл.

  1. Запроваджувати, втілювати в життя.

Справдив Танський своє слово. О. 1861. VIII. 30. Отецький заповіт справдив я чесно. К. ЦН. 175. Справдиш ти, що бачать чистим серцем діти. К. Досв. 32.

  1. присл. У дійсності, насправді.
  2. у знач, вставн. ся. Для підтвердження достовірності висловлювання.

Важкувато було всій п'ятірці дівчат.. Та ніхто не сплохував: завтра Микола Дмитрович побачить, що і хіміки-аналітики, і лаборантки справдили його довір'я (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 341)

  1. у знач. пит. частки. Для вираження сумніву; ~жній, -я, -є. :
  • Який є насправді істинний, дійсний.
  • Який відповідає певним вимогам, є досконалістю, взірцем, ідеалом.
  • Надзвичайно подібний до кого-, чого-н.
  • Яким повинен бути, який відповідає дійсності.