Відмінності між версіями «Хлинути»

Версія за 15:10, 25 жовтня 2021

Хлинути, -ну, -неш, гл. Хлынуть. І хлинули сльози; дрібні, дрібні полилися. Шевч. 172.

1. Политися бурхливо, раптово, великою масою звідкись; ринути; раптово политися з очей (про сльози); сильно полити (про дощ).

Михайлина стримувала себе, але сльози, мов весняна злива, зрадливо хлинули з очей, впали на вогке волосся, обпекли ніжну шию дівчинки (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 199);

1. Навально побігти кудись усією масою.

На горі, біля водокачки, бійці сірим потоком хлинули до залізної іржавої труби пити воду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 307).

1. Від хвилювання, зніяковіння та ін. станів раптово прилити в голову, обличчя (про кров).

Вся кров хлинула їй в обличчя. Стримуючи в собі образу, вона, не відступаючи, дивилась на розлюченого Жигая (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 11).

Ілюстрації

https://islam.in.ua/sites/default/files/styles/large/public/field/image/voysko_krymskyh_tatar.jpeg?itok=A0jYSM8G